Творчість Т.Г.Шевченка

ШЕВЧЕНКІВСЬКІ ДНІ
Кобзарик-школярик
Перший мільйон "Біографія Т.Шевченка"
Пазл "Т.Шевченко "Мені однаково..."
Скачки
Знайди пару "Катерина"
Числова пряма
Знайди пару "Дата і подія"
Числова пряма "Слідами Великого Кобзаря"
Заповни пропуски
Кросворд "Вірші Шевченка"

 Поезія Тараса Шевченка "Доля", "Росли укупочці, зросли...".   Аналіз творів 

Жанр: філософська лірика

Рік написання: 9 лютого 1858

Тема: розповідь поета про власну життєву долю, яка не лукавила до митця.

Ідея: возвеличення долі, яка супроводжувала поета впродовж всього його життя.

Основна думка:

«Учись, серденько, колись / З нас будуть люде»;

«Слава — заповідь моя».

Віршовий розмір: Ямб.

Художні засоби.  Повтори: «дальше, дальше», «слава …слава». Звертання: «учися, серденько…», «ходімо ж, доленько моя», «мій друже вбогий, нелукавий!» Риторичне запитання: «Які з нас люде?» Риторичні оклики: «Та дарма!», «Ходімо ж, доленько моя!», «Мій друже вбогий, нелукавий!»

Історія написання. Триптих створювався невдовзі після звільнення Шевченка з солдатської неволі як вираз його духовного самоусвідомлення після пережитих тяжких випробувань. Традиційні поетичні персоніфікації Долі, Музи, Слави й стали основою для роздумів ліричного героя.

ДОЛЯ

Ти не лукавила зо мною,

Ти другом, братом і сестрою

Сіромі стала. Ти взяла

Мене, маленького, за руку

І в школу хлопця одвела

До п’яного дяка в науку.

— Учися, серденько, колись

З нас будуть люде, — ти сказала.

А я й послухав, і учивсь,

І вивчився. А ти збрехала.

Які з нас люде? Та дарма!

Ми не лукавили з тобою,

Ми просто йшли; у нас нема

Зерна неправди за собою.

Ходімо ж, доленько моя!

Мій друже вбогий, нелукавий!

Ходімо дальше, дальше слава,

А слава — заповідь моя.

 

 

 

"Росли укупочці, зросли..."

Рік написання: 25 липня 1860

Тема: звернення поета до Бога, щоб Всевишній сприяв щасливому подружньому життю кожному, хто прагне одружитися.

Ідея: возвеличення гармонії, взаєморозуміння, дружньої підтримки, що є обов’язковою передумовою для подальшого подолання труднощів тим, хто побрався.

Основна думка: Не плач, не вопль, не скрежет зуба — / Любов безвічную, сугубу / На той світ тихий принести.

Віршований розмір: Ямб

Сюжет: ідилічна картина любові, сімейного щастя. Відчувається, що така ж мрія володіє і серцем поета: мати пару, жити в мирі та злагоді, пройти з чистим серцем разом “тяжку дорогу” й не розгубити свого кохання. “Росли укупочці, зросли”

Художні засоби.  Повтори: «росли-зросли», «розійшлись … зійшлись», «на той світ тихий». Риторичні оклики: «Неначе й справді розійшлись!», «Подай же й нам, всещедрий боже!» Епітети: «в тяжкій дорозі», «світ тихий», «любов безвічна». Звертання: «Подай же й нам, всещедрий боже!»

 

Росли укупочці, зросли;

Сміятись, гратись перестали.

Неначе й справді розійшлись!..

Зійшлись незабаром. Побрались;

І тихо, весело прийшли,

Душею-серцем неповинні,

Аж до самої домовини.

А меж людьми ж вони жили!

Подай же й нам, всещедрий Боже!

Отак цвісти, отак рости,

Так одружитися і йти,

Не сварячись в тяжкій дорозі,

На той світ тихий перейти.

Не плач, не вопль, не скрежет зуба —

Любов безвічную, сугубу

На той світ тихий принести.

 

                                   Поема "Сон". Аналіз твору 

Автор: Тарас Шевченко

Рік: 1844

Жанр: сатирична поема, зразок політичної сатири, комедія (авт.)

Ідея: засудження паразитизму російського самодержавства, заклик до самоусвідомлення його національної гідності

Тема: зображення загарбницької політики російського самодержавства

Проблематика:

  • показ страшного життя українського народу
  • співчуття оборонцям волі
  • осуд українців, які заради чинів забувають свій край, мову
  • засудження російського царату

Композиція (вступ + 3 розділи + завершення)

1) експозиція ( кожна людина має власну долю)

2) зав’язка (лаштування п’яного ліричного героя до сну; сон)

3) кульмінація ( сатиричне висміювання катів)

4) розв’язка ( пояснення, що це лише сон)

 

                                            Поема "Кавказ". Аналіз твору 

Автор: Тарас Шевченко

Рік: 1845

Присвята: Якову де Бальмену

Жанр: сатирична поема

Ідея: заклик до єднання; співчуття поневоленим; утвердження безсмертя народу

Тема: викриття загарбницької політики російського самодержавства, лицемірства церкви

Композиція

1) експозиція ( велич Кавказьких гір, міф про Прометея)

2) зав’язка (роздуми автора про приниження народу, його бездіяльність)

3) кульмінація ( монолог-звернення колонізатора до горця)

4) розв’язка ( реквієм по загиблому другові)

Художні засоби: гіперболи, риторичні питання і звертання, метафори («війна – царське полювання»), протиставлення; мова твору – афористична і лаконічна

 

 

  

                     Поема "І мертвим, і живим, і ненародженим...".  Аналіз твору 

Автор: Тарас Шевченко

Рік: 1845

Жанр: громадянська лірика, поема-послання

Ідея: засудження аморальності й паразитизму російського самодержавства; заклик до самоусвідомлення народу, пробудження його національної гідності

Тема: зображення морального обов’язку свідомого громадянина перед власним народом

Основна думка: «учитесь, читайте»; правда, сила, воля лиш на своїй землі; інтелігенція має бути зі своїм народом

Проблематика:

  • осуд національної байдужості
  • викриття лакейського схиляння перед чужим
  • засудження пристосуванства 
  • осуд комплексу меншовартості
  • критичний перегляд національної історії

Назва:

«І мертвим (поміщики-кріпосники)

І живим (інтелігенція) 

І ненародженим (простий народ, прийдешні покоління)»

 

 

 

                                   Поема "Катерина".  Аналіз твору 


Автор: Тарас Шевченко

Рік: 1838

Жанр: ліро-епічна соціально-побутова поема з народного життя

Ідея: висловлення глибокого співчуття до жінки-покритки; засудження жорстокос­ті, підступності, бездушності, розбещеності панів.

Тема: розповідь про трагічну долю матері-покритки та дітей-безбатченків в експлуататорському суспільстві та зображення розбещеності російського офіцерства.

Проблематика:

    • любов і страждання;
    • батьки і діти;
    • моральні закони тогочасного суспільства, їх порушення;
    • честь і безвідповідальність;
    • крах ілюзій

Композиція твору: поема складається з 5-ти розділів та епілогу.

Сюжетні колізії так чи інакше пов’язані з героїнею поеми — Катериною.

Експозиція: пролог-звернення поета до дівчат із застереженням не кохатися із москалями; кохання і розлучення Катерини з офіцером.

Зав’язка: Катерина залишає рідну домівку за наказом батьків.

Кульмінація: зустріч героїні з москалем; її самогубство.

Розв ’язка: епілог — життєва доля Івася-байстряти, його випадкова зустріч з «батьком».

 

 

                                Поема "Наймичка".  Аналіз твору 

Автор: Тарас Шевченко

Рік: 1845

Жанр: соціально-побутова поема

Ідея: засудження тогочасних умов, в яких жінка відчувала себе соціально незахищеною

Тема: зображення важкої долі жінки-кріпачки

Основна думка: мати – найсвятіше, що є у кожної людини

Проблематика:

  • жінка і суспільство
  • жінка і обставини, у яких вона опинилась
  • жінка і її совість
  • стосунки поколінь

Композиція (пролог + 8 частин)

1) експозиція ( знайомство з бездітними Трохимом і Настею)

2) зав’язка (старі знаходять новонароджене дитя)

3) кульмінація ( розгортаються події, Ганна відкриває таємницю Марку і вмирає)

4) розв’язка ( ---- немає)

 

Біблія в житті Т.Шевченка. Світле пророцтво поета ("Ісаїя. Глава 35")

 

Ще в ранньому дитинстві Т. Шевченко почав своє знайомство із біблійними текстами, тому що у дяківській школі, де він навчався грамоті, «Псалтир»  замінював і буквар, і читанку. Малий Тарас швидко навчився його читати. «Приходячи додому після уроків, Шевченко довго просиджував над псалмами, захоплюючись їхньою поезією, декламуючи їх уголос» ,— писав один із шкільних товаришів поета. Майже немає даних про історію створення поезії. Відомо тільки, що вірш у чорновому варіанті був записаний на звороті офорта, над яким працював митець. Саме весною 1859 р. (датується 25 березня) Шевченко дуже багато працював як художник, удосконалював гравірувальну техніку, великої уваги приділяючи офорту. Доводилося днювати й ночувати в майстерні. Раптом поява задуму поезії і натхнення відірвала поета від гравірування на міді, змусила взятися за перо. Чистого паперу не було,— і він, роблячи багато закреслень, записав вірш на зворотному боці нещодавно виконаного офорта.

Ісаія — стародавній єврейський пророк, автор однієї з книг Біблії. Його пророцтва і є джерелами Шевченкового наслідування.

Рік: 1859

Жанр: переспів з Біблії

Ідея: впевненість у святості Божої правди, віра у щасливе і вільне життя

Тема: мрія поета про неодмінність повалення самодержавства і розбудови нового суспільства

Композиція (3 частини)

1) проголошення радості на землі, Божої ласки

2) воздаяння всім по заслугам

3) радість людей  внаслідок отримання волі


 

Тарас Шевченко і Біблія. "Ісаїя. Глава 35". Цикл "Псалми Давидові"










НА ДОПОМОГУ ВЧИТЕЛЮ:

 

Т.Г. Шевченка

 

Комментариев нет:

Отправить комментарий