Скарбничка філолога

           
Усе для вчителя української літератури (електронна бібліотека)

Фотогалерея українських письменників


                  Система вправ з теми                                        «Синтаксис і пунктуація»

Однорідні члени речення

1.     Вибірковий диктант. Випишіть з речень групи однорідних членів речення.

Ранок у лісі

Після похмурої темної ночі почало світати. Крайнебо жевріло рожевим вогнем, горіло й миготіло ясним полум’ям.

Пройшла хвилина, друга, і пучок світу полився, розливаючись по горах, лісах, по високих будівлях.

Повітря було чисте, прозоре. Сонце обливало землю рожевим світом і цілувало тисячами своїх гарячих іскорок.

Прокинулось усе. Обізвалася трава голосами тисячі своїх жильців: коників, метеликів. Луги розлягалися співами своїх соловейків, голосним кукуванням зозуль, журливим журкотанням горлиць (За П. Мирним).

2.     Розмістіть слова в порядку посилення ступеня ознаки.

Геніальний, розумний, талановитий.

Великий, звичайний, грандіозний.

Яскравий, світлий, сліпучий.

3.     Знайдіть помилку в класифікації.

Люди: чоловіки, жінки, діти, учителі.

Годинники: настінні, кишенькові, золоті.

Трикутники: прямокутні, гострокутні, рівносторонні.

Тварини: домашні, дикі, ссавці.

4.     Виправте помилки в реченнях, запишіть правильно.

Найбільш поширеними представниками тваринного світу в пустелі є плазуни: ящірки, змії, черепахи.

До родини злаків належать такі найважливіші хлібні рослини: жито, пшениця, картопля, горох.

Усім добре відомі шапкові гриби: сироїжки, боровики, рижики, пластинчасті, підосичники.

У магазин завезли хліб, молоко, продукти.

5.     Складіть і запишіть речення з поданими рядами однорідних членів речення та узагальнюючими слова при них. Поясніть вживання розділових знаків.

Троянди, левкої, жоржини (квіти).

Клени, липи, граби (дерева).

Земля, трава, кущі, дерева (усе).

6.     Складіть речення, використовуючи подані групи слів у ролі однорідних членів (форму слів можна змінювати). Запишіть їх, поясніть уживання розділових знаків.

Однорідні підмети: батько, мати, сестра.

Однорідні присудки: затремтіли, стрепенулись.

Однорідні означення: тихий, світлий, чарівний.

Однорідні обставини: влітку, восени, взимку, навесні.

Однорідні додатки: бузина, терен, шипшина.

7.     До поданих узагальнюючих слів доберіть ряди однорідних членів.

Овочі: ___________________________________________________________________

Фрукти: __________________________________________________________________

Тварини: __________________________________________________________________

Птахи: ___________________________________________________________________

Професії: _________________________________________________________________

Музичні інструменти: ______________________________________________________

8.     Складіть речення з поданим узагальнюючим словом та однорідними членами речення. Зробіть синтаксичний розбір цього речення.

Будь-якої пори: у травні, у жовтні, у грудні.

9.     Складіть речення, зробивши подані словосполучення узагальнюючими словами.

Глухівські поети; дитячі письменники; видатні українські композитори, мої улюблені поети; цікаві кінофільми; багато українських міст, вулиці рідного міста; мої улюблені книжки.

10.            Доберіть узагальнюючі слова (з родовим значенням) , після яких поставте належний розділовий знак.

________________ залізо, мідь, золото, цинк, олово, алюміній.

________________ пальто, куртка, костюм, сукня, плащ, кожух.

________________ орел, зозуля, ворона, горобець, голуб, синичка.

11.            До поданих груп слів доберіть узагальнюючі слова та складіть з ними речення.

Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко.

Стільці, шафи, столи.

Казки, прислів’я, приказки, загадки.

Котигорошко, Червона Шапочка, Змій Горинич.

Кома, крапка з комою, двокрапка, тире.

Підмет, присудок.

Іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово, прислівник.

Прийменник, сполучник, частка.

Корінь, префікс, суфікс, закінчення.

12.            Розставте пропущені розділові знаки і підкресліть однорідні члени речення. Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи. Назвіть засоби зв’язку між однорідними членами речення. До кожного речення накресліть схему.

І на тім рушникові оживе все знайоме до болю і дитинство й розлука й твоя материнська любов (А. Малишко). Все зникло наче в казці міста гори поле гай (Леся Українка). А ніч була дивна тепла темна та тиха (І. Нечуй-Левицький). Тягнуться до сонця і квітки і трави віти кучеряві гори голубі (В. Сосюра). І пада сніг лапатий волохатий спокійно й величаво над селом (М. Рильський). Беру олівця чи перо в руки й починаю писати (Остап Вишня). Я знайомий і з пером і з кайлом і з багнетом         (В. Сосюра). Не баранці а білі коні по морю синьому летять (М. Рильський). Шумить і шепче і тривожить зрадливий дощ із-за куща (М. Рильський).

13.           Перебудуйте речення, поставивши при однорідних членах сполучники, і замініть відповідно до цього розділові знаки.

Явором, канупером, чебрецем, м’ятою, любистком запахло літо (К. Гордієнко). Коні вгрузали в сніг, падали, хропли, підводились, повзли на колінах (О. Донченко). Стояла тиха, тепла, красива ніч (Я. Баш). Приїздив до мене професор із міста, просив продати колекцію до інституту (О. Донченко). А обличчя в усіх обвітрені, смагляві, з пошерхлими од вітру губами (А. Головко). Мокрий сніг бив у лице Василькові, заліплював очі, налазив за комір (М. Коцюбинський). Довженко ніжно любив свою хату, свою матір, свою зачаровану Десну (М. Рильський). Пісня шириться, росте, розливається на вечірніх просторах Дніпра (О. Довженко).  

14.            У подані речення введіть узагальнюючі слова до або після однорідних членів, змінюйте у зв’язку з цим розділові знаки, а де потрібно – і закінчення слів.

Настя, Ірина, Марина, Христина вступають до університету. Матроси, рибалки, кочегари, водолази були молоді, здорові, з міцним запахом моря. Трактор може орати, сіяти, за допомогою генератора давати електричний струм. Трактори бувають з гусеницями, із залізними зубцями на ободі колеса і на шинах. Ні вдень, ні вночі, ні в люті морози, ні в літню спеку не припиняється рух транспортних літаків.

     Д о в і д к а: подруги, усі ці люди, виконувати такі роботи, різні, ніколи.

15.            Переробіть речення так, щоб у них були узагальнюючі слова.

На узліссі розкинули свої віти дуби, осики, берези.

Цього року добре вродили пшениця, ячмінь, овес, жито.

Україна багата кам’яним вугіллям, золотом, нафтою.

16.            Вставте пропущені узагальнюючі слова і відповідні розділові знаки.

У вирій відлітають ____________ журавлі лелеки гуси чайки ластівки зозулі.

Людина буває _____________ веселою і сумною спокійною і збудженою нещасливою і щасливою.

Є в Україні чудові ___________ Дніпро Десна Дністер Південний Буг.

Народ України славиться такими ______________ щедрість миролюбність працьовитість талановитість.

17.            Доповніть речення словами із довідки, а потім перебудуйте їх так, щоб при однорідних членах речення були узагальнюючі слова

Колись чоловіки на голову надягали __________________________________________

Вони взувалися тоді в _______________________________________________________

Жінки любили носити ______________________________________________________

Довідка: постоли, кучми, чоботи, клепані, дукати, намисто, шишка, малахай, хрестики, ґердани, мазниці, сережки, крисані, шоломи, личаки.

18      Доповніть прислів’я однорідними членами речення. Підкресліть однорідні члени речення.

Не краса красить, а ____________ (розум). Мудрим ніхто не вродився, а ____________ (навчився). Верба хоч і товста, але зсередини ____________ (пуста). Вовк линяє, але вдачі не _____________ (міняє). Вір своїм очам, а не чужим ____________ (речам). Наука в ліс не веде, а з лісу _______________ (виводить). Нових друзів наживай, а _____________ (старих) не забувай. Старанність і __________ (труд) до мети ведуть. Лінивий до обіду спить, до вечора ______________ (позіхає). Добре слово говориться не язиком, а _____________ (душею).

19.      Поширте речення однорідними членами, беручи до уваги запитання в дужках. Визначте, якими членами речення є узагальнюючі слова.

Липнева спека прискорила дозрівання жита (ще чого?) __________________________ на неозорих ланах. Квіти дарують хорошим друзям (ще кому?) ____________________

     ______________ на всі урочисті випадки в житті: на день народження (ще коли?) ____

     ___________________________________________________. Ранньою весною, коли        тільки починають пробуджуватися дерева (ще що?) ____________________________, ліс здається світлим (ще яким?) ________________________________________.

20.     Поширте однорідні члени означеннями. Чи змінився текст? Як саме?

Я люблю слухати мамині _____________ розповіді, ______________ казки і _________ пісні. У колисковій співається про _________ котика, _________ бджілку, ________ сон, __________ дрімоту. Дідусь розповідає ___________ історії, __________ пригоди і _________ бувальщини. А тато також знає багато ___________  загадок, ___________ байок та _________ приказок. Бабуся навчає мене __________ колядок і ____________ щедрівок.

21.        А) Поширте речення однорідними означеннями, поясніть розділові знаки.

Наближалося … літо. Ударила по воді … риба. Луки були немов застелені … килимом. У січні … зима підкинула сніжку. На полі лежав … сніг.

   Б) Поширте речення неоднорідними означеннями, поясніть розділові знаки.

Сади укрились … цвітом. У парку ростуть … клени. На усіх учнях школи-інтернату … пальта. На землю наліг … туман. На … траві виступали … клумба, на яких росли … квіти.

23.            Складіть невелике висловлювання про дощовий день, використавши в ролі однорідних членів речення подані слова. Доберіть до тексту заголовок.

Сіре, свинцеве, похмуре.

Непривітно, сердито, суворо.

Рвучкий, холодний, пронизливий.

Б’є, січе, вихльостує.

Вкрило, затягнуло.

Угорі, ще вище.

24.           Складіть і запишіть невеликий твір на самостійно обрану тему, використавши в ньому речення з однорідними членами.

25.            Робота в групах “Наукова рада”. Підготуйте зв’язну лінгвістичну розповідь  на тему “Речення з однорідними членами”. Накресліть схеми.

26.            Робота з ключем. Випишіть однорідні члени речення в три колонки залежно від того, якими сполучниками вони з’єднані: 1) одиничними; 2) повторюваними;              3) парними. К л ю ч: З останніх букв словосполучень прочитаєте прізвище автора вірша “Пісні”.

Попіл або жар; або цукор, або сіль; не тільки радість, а й смуток; читати та писати; і гречка, і рис; як дорослі, так і діти; кінь і віл; то виє, то свистить; не лише чужий, а й свій.

27.            Проблемні питання. Подумайте, чому в поданих реченнях немає ком, хоч сполучник і в кожному з них вжито двічі.

     Мамину пісню знають і співають у рідному краї і на чужині. Люблю твій шум і шепіт серед поля і серцем чую силу наливну (А. Малишко). Дощ періщив із самого початку і досі не переставав і не зменшувався.

Чому в першому реченні перед сполучником та немає коми, а в другому вона стоїть?

     У рідному краї весело співає серце та душа. У чужому краї хоч і не співає, та не забуває.

28.            Графічний диктант.  Прослухайте текст, визначте тему та головну думку, стиль і тип мовлення.  Знайдіть у ньому речення з однорідними членами і накресліть схеми цих речень.

Українське літо

Який чарівний, розкішний літній день в Україні. Які млосно-гарячі ті години, коли полудень сяє серед тиші й спеки. На небі – ні хмаринки. У полі – ні звуку. Усе начебто завмерло. Угорі тільки в небесній глибині тремтить жайворонок, і срібні пісні летять повітряними сходами на закохану землю. Зрідка кигикання чайки чи дзвінкий голос перепела пролунає в степу. Ліниво й бездумно стоять підхмарні дуби, і сліпучі удари сонячного проміння запалюють цілі мальовничі маси листя. Смарагди, топази, яхонти ефірних комах сиплються над барвистими городами. Сірі скирти сіна й золоті снопи хліба табором розташовуються в полі й мандрують по його безкрайності. Яке повне розкошів і солодкої знемоги українське літо! (За М. Гоголем)

Поясніть, що означають (лексичне значення) слова млосно-гарячий, смарагди, топази, яхонти, ефірні.

29. Робота в парах. Один учень називає слово, яке означає дію, а інший повинен назвати якомога більше слів, що відповідають на питання  я к    в и к о н у є т ь с я    д і я? (дібрати прислівники). 

     З р а з о к: співати – голосно, чудово, натхненно, задушевно…

30. Доповніть поетичний текст словами з довідки, звернувши увагу на риму. Поясніть уживання однорідних дієслів-присудків як засіб художнього зображення.

В небі жайворонки … ,

Заливаються- … ,

Грають, дзвонять цілий день,

І щебечуть, і … ,

І з весною світ …

Дзвоном радісних пісень.

                                                                            О. Олесь

31. Стилістичний експеримент. Замініть єднальні сполучники на розділові і навпаки. Як змінився відтінок висловлювання? Обґрунтуйте авторський вибір.

     Споконвіку пісня була вірним супутником, і сестрою, і другом людини                      (М. Іванченко). Море плаче голосом великим, дужі хвилі ринуть і ридають, і здіймаються все вгору (Леся Українка). Дівочі пісні то перекочуються через молоді сади, то стеляться зеленими пшеницями, то гойдаються на гілочках акацій (Остап Вишня). То ніжно, то гнівно звучать народні пісні, оповідаючи долю народу.

32. Проблемне питання. Чи правильно побудовані речення?

       Ми користуємося холодильником і словами.

       Горіли в грубці дрова і захід сонця.

       У лісі росли сосни і дерева.

       На які питання відповідають підкреслені слова? Від яких слів вони залежать? Якими частинами мови виражені? Зробіть висновок, чи можуть вони бути однорідними членами речення? У чому ж суть помилки? Відредагуйте речення.

33. Літературний редактор. Відредагуйте речення. Поясніть суть помилок.

             Хвилюється море і мати за своїх дітей. Мені подобаються пригодницькі кінофільми і слухати сучасну музику. На полях, луках і садках лежить сніг. Узимку я не тільки катаюся на лижах, а й на ковзанах. На шкільному вечері було багато молоді і дівчат. Він добре розуміє і співчуває товаришеві. Мене не тільки цікавлять оповідання, а й вірші. Більш за все я люблю і захоплююся історією України. На полях, лугах і садках лежить сніг. На городі влітку ростуть огірки, помідори, картопля, овочі, квасоля. На півдні вже достигають солодкі апельсини й лимони. Догоряло вогнище й небо над заходом, западала темрява. Вітер гнув тополі, дерева, здіймав і крутив курявою над висохлим полем. Ми відвідали не тільки музей, а й встигли побувати в картинній галереї.

34. Вправа-конкурс “Хто швидше?” Складіть речення з двома або більше рядами однорідних членів речення.

35. Поясніть, чому в поданих зразках не ставляться коми. Наведіть свої приклади таких випадків.

     І сміх і гріх; ні пуху ні пера; ні сіло ні впало; ні за що ні про що; ні в сих ні в тих.

36. Пунктуаційний диктант. Прослухайте словосполучення. Запишіть тільки розділові знаки, якщо вони потрібні.

1) І сміливі і боязкі; 2) як батьки так і діти; 3) охлялий чи хворий; 4) чи сто чи двісті; 5) добре або погано; 6) і ми і ви; 7) очі та вуха; 7) не тільки свої а й чужі; 8) і поле і ліс; 9) один а не два; 10) чесно й відверто; 11) то сніг то дощ; 12) і сміх і гріх; 13) ні охоти ні бажання.

37. Напишіть текст вітання з Новим роком дорогій для вас людині. Використовуйте в побажанні однорідні члени речення.

Звертання

1.     Яку роль, на вашу думку, відіграють звертання і вставні слова в реченні?

2.     Прочитайте текст, знайдіть звертання, обміркуйте такі питання:

а) у яких реченнях за метою висловлювання можуть використовуватися звертання;

б) місце звертань у реченні; 

в) інтонація речень зі звертаннями;

г) якими розділовими знаками виділяються звертання;

ґ) у якому стилі мовлення використовуються звертання?

Дідусь дуже любив маленького Павлика і завжди йому розповідав про зайців, про вовків, про лисичок, про всіх звірів, що він їх полював. А одного разу прийшов із лісу та й каже:

-         Павлику, а я фазана бачив.

-         Де ти, діду, бачив?

-         У нашому лісі.

-         Якого фазана?

-         Такого, як ото ми з тобою бачили в зоологічному парку.

-         Із таким червоним хвостом? З таким великим, що отак дугою згинається?

-         З таким самим! Фазанів, Павлику, привезли в наш ліс аж із далекого Казахстану!..

-         Дідусю, візьми мене, будь ласка, у ліс фазанів полювати!

     Дідусь якось загадково посміхнувся та й каже: “Добре, Павлику!.. Підемо в ліс до фазанів…”

     Та й розповів … Павликові про те, як треба оберігати взимку птицю… 

  (Остап Вишня)      

3.     Послухайте вірш, знайдіть у ньому звертання, випишіть їх. Як ще можна звертатися до тата, мами, бабусі, дідуся?

Прекрасні звертання

Є в нашій мові прекрасні звертання,

Добрі і щирі, чудові слова.

Такими слова усяк без вагання

Маму найкращу свою назива:

Мамо, матусенько, мамочко, ненько,

Матінко, усміх твій ніжний ловлю.

Мамонько рідна, моя дорогенька,

Я над усе тебе в світі люблю.

Я і до тата умію звертатись,

Хочу в словах передати тепло.

Щоб мій татусь міг частіше всміхатись,

І щоб в душі його сонце цвіло!

Татку, татусеньку, таточку, тату,

Кращого в світі немає навкруг!

Татоньку, хочу тебе я обняти –

Ти мій порадник, заступник і друг!

Я й до бабусі з любов’ю звертаюсь:

Бабцю, бабуню, бабусю моя!

І до бабусиних рук притуляюсь,

Та відчуваю в них лагідність я.

І до дідуся іду по науку:

Діду, дідуню, навчи в світі жить!

Він на голівку кладе свою руку,

Голос сріблястим струмочком біжить.

Слово чарівне! Яка в нього сила!

Скажеш з любов’ю – і радість росте!

Слово ласкаве народжує крила –

Ви не забудьте ніколи про те!

Донечко, синку, сестрице, бабусю, -

Дружна, велика, весела сім’я!

Таточку, мамочко, бабуню, дідусю, -

Мій оберег і родина моя!

                                      (Надія Красоткіна)

4.     Доберіть звертання до членів родини, створивши ситуацію спілкування з ними.

5.     Доведіть, що в реченні “Любіть свою Вітчизну, діти!” слово діти не підмет, а звертання. Перебудуйте це речення так, щоб слово діти стало підметом.

6.     Перебудуйте речення так, щоб підмети стали звертаннями, і запишіть перебудовані речення.

Учні бережно ставляться до шкільного майна. Школярі оберігають зелені насадження. Діти вивчають “Правила дорожнього руху” і дотримуються їх. Хай мама відпочине трохи, ми самі приберемо в кімнаті. Ось і брат допоможе. А сестричка поскладає акуратно свої іграшки в кошик. Я думаю, ми татові не заважатимемо писати листа? Скільки краси в моєму коханому місті! Особливо милі нам вулиці нашого дитинства.

7.     Складіть з поданими словами речення так, щоб кожне слово виступало підметом і звертанням. Спробуйте скласти речення так, щоб їх можна було об’єднати однією тематикою.

Україна, зоря, Київ, земля, вітчизна, матінка, народ., барвінок.

8.     Запам’ятайте скоромовки, визначте в них звертання.

Ти, малий, скажи малому, хай малий малому скаже, хай малий теля прив’яже.

Не клюй, курко, крупку, не кури, коте, люльку.

9.     Прочитайте текст. Доберіть до нього заголовок. Визначте до якого стилю належить поданий текст. Обґрунтуйте. Подумайте, для чого потрібні чарівні слова людині. Не забувайте вживати їх у своєму мовленні. Знайдіть речення зі звертаннями, накресліть схеми цих речень.

Густим лісом ішли двоє подорожніх – Дідусь і Онук. Була спека, подорожнім хотілося пити.

Нарешті вони прийшли до струмка. Тихо дзюрчала холодна вода. Подорожні нахилилися, напилися. Дідусь сказав:

-         Спасибі тобі, струмочок.

Онук посміхнувся.

-         Чому ти посміхаєшся, Онуче? – спитав Дідусь.

-         Навіщо ви, Дідусю, сказали струмкові спасибі? Адже він не жива істота: не почує ваших слів, не знатиме про вашу подяку.

Дідусь замислився. Струмочок все дзюрчав і дзюрчав. У лісі співали пташки. Помовчавши, Дідусь сказав:

-         Це так… Струмок нічого не почує. Якби води напився вовк, він міг би й не подякувати, а ми не вовки, а люди – не забувай цього, Внучку. А знаєш, для чого людина говорить спасибі? Знаєш, кого це слово підносить?

Онук замислився. Він ще ніколи не думав над цим.

-         Людину, - сказав Дідусь. – Ми говоримо спасибі для того, щоб не стати ні вовком, ні ослом, ні безмозкою куркою…

(За В. Сухомлинським)

10.           Складіть три речення так, щоб звертання стояло на початку, в середині і в кінці речення.

11.            Допишіть закінчення у звертаннях і поставте розділові знаки.

О рідна пісн__ знову ти прийшла до матері й до батька – до народу (М. Рильський). Донеччин__ моя ти батьківщин__ тобі любов моя і всі мої чуття! Ой Мороз__ Морозенк__ ти славний коза___! (Нар. творчість)

12.            Запишіть речення, поставте розділові знаки. Знайдіть у реченнях звертання і визначте, якими частинами мови вони виражені. Укажіть види звертань.

     Крізь сотні сумнівів я йду до тебе добро і правдо віку (В. Стус). Зачерпнімо любі друзі ми води одним відерцем! (П. Тичина) Лети моя пісне за гори й долини              (В. Сосюра). Розлягайся скибо чорна сійся зерно і рости (М. Рильський). Зеленійте доли і лужечки і орли здіймайтесь ув імлі (А. Малишко). Дзвени моя пісне крилата в вітрах світової весни (В. Сосюра). Не стелись тумане не шуміть тополі не печальте очі ви берізки голі! (В. Сосюра) Сій сіваче в людські груди правди вічної зерно              (П. Грабовський). Хлюпни нам море свіжі лави! (П. Тичина) Зіроньки ясні небо покрили вийди дівчино серденько миле (Нар. творчість). Слався наша юність і сади й діброви і міста і села край орлиний мій! (В. Сосюра) 

13.            Подумайте і скажіть, як звернутися до

·        незнайомого чоловіка в транспорті;

·        жінки-продавця в магазині;

·        приятеля;

·        учителя;

·        батьків, родичів.

14.           Уявіть, що ви маєте можливість помандрувати. Як треба звернутися до

·        літньої жінки в Канаді;

·        дівчинки у Франції;

·        дорослого чоловіка в Америці;

·        вашого ровесника в Англії.

15.            Розподільний диктант. Запишіть у два стовпчики звертання до осіб чоловічої і жіночої статі.  Спробуйте з’ясувати, народи яких країн використовують такі звертання. Простежте вияв ставлення до співбесідника через використання звертань різних народів світу.

Сер, пан, добродійко, дон, леді, міс, фрау, добродію, фрейлін, пані, місіс, ага, фрекен, матрона, мілорд, мадемуазель, ханум, містер, гер, міледі, донья, мадонна, мсьє, ходжа, хаджі.

16.            Підготуйте вітальну листівку, використовуючи різні форми звертань.

17.            Ситуативні вправи.

·        Тільки на станції метро виявилося, що ви забули вдома гаманець. Повертатися додому немає часу. До турнікета підходить літній чоловік, що живе в сусідньому будинку. Ви з ним незнайомі, не вітаєтеся при зустрічі, але бачитеся мало не щодня у дворі. Попросіть його допомогти вам. Якими слова обов’язково потрібно скористатися?

·        Ви стоїте в черзі в овочевому магазині. Раптом з’ясувалося, що бабуся, яка стояла перед вами, забула кошика з продуктами. Бабусю ще можна наздогнати. Відтворіть удвох зі своїм однокласником розмову з бабусею. Які слова обов’язково слід використати в розмові?

·        Вашому однокласникові стало зле під час уроку, довелося викликати швидку допомогу. Класний керівник запропонувала вам зателефонувати мамі хлопчика і сповістити про те, що сталося. Відтворіть удвох з однокласником телефонну розмову з мамою. А також зміст ще й вечірньої розмови з його татом, який відвідав у лікарні сина. Поцікавтеся станом здоров’я однокласника, самопочуттям, з’ясуйте, коли зручно його провідати. Які слова потрібно вживати в розмовах? Які звертання ви використаєте?

18.            Складіть 5 речень зі звертанням Україно (можна його поширити), при якому було би вжито займенник ти в різних відмінках.

З р а з о к: Україно, ти для мене диво (В. Симоненко). До тебе, Україно, наша бездольна мати, струна моя перша озветься (Леся Українка).

19.            Доберіть форми звертань до осіб, у яких беруть інтерв’ю, зважаючи на їх вікові особливості та професійний статус.

20.            Знайдіть у творах Т. Шевченка, Лесі Українки, І. Франка різні форми звертань. З якою метою вони використовуються в поезіях?

21.            Проаналізуйте іменники кожної колонки. Поставте їх у формі кличного відмінка. Чому це не можна зробити з іменниками другої колонки? Складіть речення, увівши в них подані слова в ролі звертання.

Добродій, мама, край, хлопчик,             Коханий, рідний, любий, дорогий,

директор, друг, земля, дівчина.             шановний, вельмишановний, хороший

                                                                       мій, ріднесенький.

22.           Творча робота. Складіть та запишіть висловлювання обсягом 5 – 6 речень на тему “Моє місто”, використавши в ньому 2 – 3 звертання.

23.            Складіть узагальнюючу таблицю на тему “Розділові знаки в реченнях із звертаннями”.

24.            Випишіть з байки “Вовк і кіт” Л. Глібова речення зі звертаннями. Яку особливість мають ці звертання?

25.            Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Знайдіть звертання і визначте його вид. Поясніть розділовий знак при звертанні.

     Дорогие мои друзья! Самая большая победа придёт только к тому, кто умеет одерживать над собой и маленькие, незаметные для других, победы. Занимайтесь своими обычными делами. Но всегда и во всём стремитесь к большой цели, тренируйте свою волю, не отступайте ни перед чем, что кажется трудным. И Родина доверит вам самое ответственное, самое трудное и почётное задание.

     С л о в н и к: Одерживать победы – здобувати перемоги; стремитесь к цели – прямуйте до мети; самое ответственное – найвідповідальніше.

26. Доберіть 5 – 6 прислів’їв зі звертаннями.

Вставні слова і сполучення слів

1.     Заповніть таблицю “Групи вставних слів за значенням”.

№	Групи вставних слів за значенням	Приклади
1.	Упевненість
2.	Невпевненість
3.	Джерело повідомлення
4.	Порядок викладу думок
5.	Почуття
6.	Активізація уваги
7.	Слова ввічливості

2.     Кодовий диктант.  “Вставні слова”. Визначте групу вставних слів. Запишіть номер групи.

          Очевидно, безперечно, мабуть, як кажуть, здається, дякую, зокрема, зверніть увагу, як на зло, можливо, ясна річ, кажуть, на мій погляд, на мою думку, по-моєму, справді, нівроку, за вченням, чуєте, спасибі, на сором, між іншим, пробачте, ясна річ, добрий день, дозвольте, вибачте, до побаченням, за висловом, на добраніч, будь ласка, отже, безперечно, чого доброго, нарешті, кажуть, доброго ранку.

3.     Складіть по одному реченню, використовуючи вставні слова кожної групи.

4.     Запишіть речення, поставте в них розділові знаки. Знайдіть вставні слова і визначте їх групи за значенням.

Совість безумовно невід’ємна риса справжньої людини. Україна на щастя виборола незалежність. На думку Тараса Шевченка потрібно і чужому научатись, і свого не цуратись. Щоб здобути щастя, необхідно по-перше навчитися мислити по-друге ушляхетнити свої почуття по-третє невтомно творити добро. Вибачте будь ласка за турботу. Як кажуть доброму скрізь добре. В українській народній творчості не менше мабуть ніж про калину, складено пісень та легенд про вербу. По-перше верба була символом родинного вогнища. По-друге вона має цілющі властивості. Нарешті з вербою пов’язували уявлення про світове дерево що єднає людину з небом.

5.     Запишіть, добираючи вставні слова. Визначте групу за значенням кожного вставного слова. Розставте розділові знаки.

 То ___________ не козак, що боїться собак. Майська роса _________ краща вівса. Учитися ____________ ніколи не пізно. Добре ім’я _________ найкраще багатство. Ольго Василівно ________________ поясніть мені значення слова “авангард”. Білясте море ___________ потягається в сонній млості й ніжно викидає перші хвилі на берег. План був дуже простий і ___________ реальний. Це ви, Тарасе Даниловичу? Заходьте! ___________. Анатолій захоплено поглядав то на мене, то на Ніну і ____________ заздрив нашій дружбі. Сашко ____________ ніколи не пропускав нагоди допомогти матері.

6.     Вибірковий диктант. Випишіть із речень вставні слова, подумайте, що вони виражають.

Вас ніколи, напевно, не виникало бажання довідатися, звідки взялися такі знамениті “прізвища”, як Баба-Яга, Дід Мороз, Змій Горинич? Хто з них молодший, а хто старший?

Хоч усі вони, безперечно, живуть у казках, та істоти ці дуже неоднакові. Так, найстарша, без сумніву, серед них Баба-Яга. З’явився цей казковий персонаж у дуже віддалені від нас часи, коли було, наприклад, слово з коренем єг-, що означало “злий, противний”. Сліди його є в багатьох мовах. У поляків, скажімо, на злу, в’їдливу жінку кажуть – єндза, чехи Бабу-Ягу звуть Єдзінка. Аж страшно подумати, скільки поколінь дітей лякала Бабою-Ягою, якщо слово Яга корінням сягає таких давніх часів!

7.     Прочитайте речення і скажіть, у яких з них підкреслені слова є вставними, а в яких виступають членами речення. Як ви це визначили?

          Того, можливо, не знайду я слова, щоб оспівати рідний край. Усе під силу, усе можливо тим, хто прагне до мети. Мені осіння ніч короткою здається. Здається, хтось постукав тихенько у двері. Видно шляхи полтавські і славну Полтаву. Видно, було вже пізно, бо ніде по хатах не світилося. Пісня, здавалось, бриніла вже в ньому. Гафійці здавалось, що ясна для неї кожна душа і кожна думка, як своя власна. Він, бачите, був в апаратній. Ви бачите, як широко розлилася річка. Кажуть, дні на полі – хліб у коморі. Люди кажуть, що татарське зілля здавна використовували як лікувальний засіб.

8.     Складіть речення, де подані слова були б то вставними, то членами речення.

     Здається, кажуть, може, видно, зрозуміло, знаєте, на сором, уявіть собі, значить, правда, дійсно.

9.     Словниковий диктант. Поясніть орфограми в кожному слові.

          Здається, по-моєму, на думку кого-небудь, по-перше, очевидно, по-третє, звичайно,   на жаль, нарешті, таким чином, на щастя, отже, мабуть, а втім, одначе, щоправда, як на гріх, нівроку, взагалі, зрештою, розуміється, по-вашому, по правді.

10.           Поясніть, як розділові знаки змінюють зміст поданих речень.

           Він певно згасає. – Він, певно, згасає. Антін очевидно вагався. – Антін, очевидно, вагався. Він здається мертвим. – Він, здається, мертвий.

11.            Вільний диктант. Записуючи тричі прослуханий текст по пам’яті, використовуйте в ньому вставні слова.

          Адресу на конверті слід писати точно й охайно. На конверті потрібно вказати й зворотну адресу. По-перше, вона може знадобитися адресатові для відповіді. По-друге, лист мусить повернутися назад, якщо з якоїсь причини не знайде адресата. Писати й підписуватися, безумовно, треба розбірливо.

      Поясніть значення слів: адрес – адреса, адресат – адресант.

12.            Складіть по три речення за схемами.

В.с., ________.     ________ , в.с., __________.      __________, в.с.

13.             Мабуть, у кожного з вас була в житті ситуація, коли ви вчинили несправедливо у ставленні до своїх знайомих, родичів. Чи завжди ви просили вибачення? Напишіть текст такого вибачення при зустрічі з людиною, яку ви образили, знайдіть у собі мужність попросити вибачити вас. Уживайте вставні слова. Пам’ятайте про правила мовлення.

14.            Складіть “Словничок мовного етикету”.

15.            Спишіть тексти, доповнюючи їх вставними словами, словосполученнями чи реченнями. Поставте розділові знаки. Усно визначте групу вставних слів.

Рушник

Рушник … символізував не тільки естетичні смаки, він завжди був своєрідною візиткою, обличчям оселі та господині. … по тому, скільки і які були рушники, створювали думку про жінку, її дочок. Він … характеризував жіночу вправність та майстерність, … охайність та працьовитість. Вишитий рушник … створював настрій, формував естетичні смаки, був взірцем людської працьовитості.

Верба

Верба – один із символів України. Це символ краси і неперевершеності життя …

З давніх-давен в Україні вербу вважали святим деревом. Перед Великоднем шостий тиждень посту називався вербним. У цей день святять вербу. … освячені гілочки цілий рік служать оберегами полів від граду, … вербою обкурювали хату від хвороб, … клали в колиску немовляти.

16.           “Зайве слово”. Визначте групу вставних слів і знайдіть зайве слово.

Нівроку, чого доброго, на жаль, здається, як на зло, на щастя.

Нарешті, по-перше, між іншим, зокрема, за висловом, отже.

Ясна річ, справді, таким чином, безперечно, звичайно, без сумніву.

Очевидно, мабуть, можливо, здається, зокрема, може.

17.            “Вибери пару”.

На жаль, звичайно, спасибі, нарешті, може.

Нівроку, мабуть, на добраніч, між іншим, знаєте.

Безумовно, як на зло, таким чином, мабуть, добрий день.

Без сумніву, за висловом, на щастя, справді, зверніть увагу.

18.            Перекладіть вставні слова українською мовою.

Наверное, конечно, возможно, кстати, простите, несомненно, дескать, ничего себе, итак, впрочем, действительно, между прочим, может быть.

19.            Редагування. Відредагуйте і запишіть речення.

І тут так би мовити у всій красі зверніть увагу я його розумієте зустрів на околиці села. Іду я недавно розумієш вулицею і бачу власне кажучи Сергія як кажуть власною персоною.

20.            Розгадайте акровірш. Визначте вставні слова і з’ясуйте їх групи.

Рідний край

У всіх людей одна, мабуть, святиня.

Куди не глянь, де не спитай.

Рідніше, безумовно, їм своя пустиня,

Аніж земний в пустині рай

Їм красить, безперечно, все їх рідний край.

Нема (ви знаєте) без кореня рослини

А нас, людей, нема без Батьківщини.

21.           Пригадайте, що таке синоніми. Виберіть із синонімічного ряду найбільш вдалі вставні слова і речення, поясніть свій вибір (усно).

Учених дуже цікавить, чому немає гранітної оболонки на дні океанів. (Може, можливо, мабуть), вона була розірвана в ті часи, коли величезний праматерик, з якого утворилися всі сучасні материки, розповзався по поверхні Землі? А (може, можливо, мабуть), (як вважають дослідники, на думку деяких дослідників, як думають деякі дослідники, як здається деяким дослідникам), якимось небесним тілом, силами тяжіння від Землі було відірвано чималий шмат її поверхні і з цього утворився супутник Землі Місяць? (Можливо, може, мабуть), були й інші якісь причини. (Та так чи інакше, інакше кажучи, іншими словами), гранітної оболонки на дні океанів немає. Тут лежать базальти (В. Уткін).

Пряма мова. Діалог

1.     Прочитайте народні прислів’я, укажіть у кожному слова автора та пряму мову. Запишіть. Накресліть схеми речень. Перебудуйте речення так, щоб пряма мова стояла перед словами автора. Запишіть. Прочитайте обидва варіанти, правильно їх інтонуючи.

Казав Наум: “Бери на ум!” І сова каже: “Мої діти найкращі!” Хрін каже: “Я з м’ясом добрий!” А м’ясо говорить: “Я і без хрону смачне!” Казала кума: “Дам пшона”, - а в неї самої нема. Казав пан: “Кожух дам”, і слово його тепле.

2.     Перебудуйте подані речення в речення з прямою мовою та словами автора (у різних позиціях). Запишіть ці речення, накресліть схеми і поясніть розділові знаки.

Хтось мухам набрехав, що на чужині краще жити… (Л. Глібов) Прилетіла муха жвава і сказала, що вона лева бачила і сили в світі більшої не зна (Б. Грінченко). Хвалився кіт, що він убрід Дніпро перебреде. Та як пішов – і не прийшов, нема кота ніде         (П. Воронько). Калина хвалилась, що медом солодка. Хвастала кобила, що возом горшки побила. Хвалилася вівця, що в неї хвіст, як у жеребця. Заліз черв’як у хрін та й кричить, що йому добре (Нар. творчість).

3.     Графічний диктант. Накресліть схеми речень із прямою мовою.

       Вовк у лося запитав: “Ти чому рогатий став?” Лось сказав: “Тому рогатий, що рогаті мама й тато”. “Ну й свистить в шпаківні шпак!” – дивувався в річці рак          (Є. Гуцало). “Завтра, завтра, не сьогодні! – так сказав варений рак. – Хай там що, а треба жити тільки так! А я ось заметушився й втрапив у рибальські сіті! Метушився, кип’ятився… Довелось почервоніти!” (Л. Керролл). “Зіграєм в піжмурки!” – місяць сказав і за горою зник (У. Де ла Мер). У полі могила з вітром говорила: “Повій, вітре буйнесенький, щоб я не червоніла!” Козак під’їжджає, дівчині гукає: “Дівча миле, чорнобриве, напій же коня”. Та не вийшла дівчинонька, вийшла стара мати, взяла коня за поводи та й стала питати: “Сину ж ти мій, соколоньку, де тебе шукати?” Пишуть турки і татари старесеньким дідам: “Виходжайте, українці, проти орди з хлібом!” (Нар. творчість).

4.     Складіть речення за поданими схемами.

А: “П”.           

“П”, - а.        

“П, - а, - п”.        

А: “П!”          

 “П!” – а.       

“П, - а. – П”. 

А: “П?”          

“П?” – а.       

“П, - а: - П”.

А: “П”, - а.

5.     Розставте пропущені розділові знаки.

            Один чоловік говорить другому А я вже перехопив. Як же ти перехопив допитується другий. Перший уточнює Та з’їв окраєць хліба дві паляниці та два решета гнилиць (Нар. творчість).

Молода мати з дівчинкою їдуть до села. Жінка, що сидить поруч, запитує Куди доню їдеш? По бабусині казки! відповідає дівчинка. Жінка посміхається і знову питає А ти любиш свою бабусю? А хіба можна бабусю не любити дивується дівчинка (За  В. Скуратівським).

Ти спиш Семене при вікні Ні То може плачеш в тишині Ні А двійок не було в ці дні Ні То просто думаєш дивак Так Одержав вісті ти сумні Ні Про що ж ти думаєш Семене Щоб відчепився ти від мене (Г. Бойко).

6.     Перебудуйте речення з прямою мовою в речення з непрямою мовою.

       Народна мудрість твердить: “В умілого руки не болять”. “Ольго Гнатівно, поясніть, будь ласка, мені ще раз правило”, - просить учень учительку.  

7.     Доповніть речення прямою мовою і запишіть, ставлячи потрібні розділові знаки.

           Учитель увійшов у клас і сказав…

           Учні теж привіталися, а потів учитель спитав…

           … Відповів п’ятикласник Сергій.

8.     Розставте пропущені розділові знаки в діалозі.

Грицю Грицю до роботи!

В мене порвані чоботи!

Грицю Грицю до телят!

В мене ніженьки болять!

Грицю Грицю до Марусі!

Зараз зараз, приберуся!

9.     Доповніть короткі діалоги, дотримуючись етикетних норм.

1)    – Оксанко, у тебе чудовий вигляд.

2)    – Вітаю тебе, Петрику, з днем народження!

3)    – Радий тебе бачити, Вадиме!

4)    – Олечко, дуже дякую тобі за допомогу!

10.           Допишіть в діалозі слова автора, розставляючи відповідні розділові знаки.

-         Чого це в тебе вся куртка в дірках, Юрко?

-         Я з хлопцями грався в різні предмети, мамочко.

-         Які предмети?

-         Я був швейцарським сиром.

11.           Робота в парах. Передайте зміст поданих нижче мовленнєвих ситуацій за допомогою речень з прямою мовою або діалогу.

1)    Ти йдеш по вулиці. Раптом до тебе звертається перехожий.

2)    Почувши дзвінок, ти відкриваєш двері і бачиш незнайомого однолітка.

12.            Прочитайте текст. Спробуйте назвати недоліки мовлення хлопчика. Чи можна вважати таке мовлення змістовним, виразним, багатим? Чому?

Ух, і здорово!

     Недавно мій сусід по квартирі, хлопчик років дванадцяти, повернувся з кіно. Очі його збуджено блищали.

-         Що, гарна була картина? – спитав я.

-         Ух, і здорово! – відповів він.

-         Що саме здорово?

-         Та, розумієте, так здорово! Спочатку, значить, він раптом довідується, а потім, розумієте… Ну, словом, просто здорово… Загалом, він спочатку не знає, і так здорово, що, розумієте, взагалі ніхто не знає… А потім, розумієте, він уже знає, а вони!… Ну, загалом, здорово… Розумієте? (За О. Дороховим)

13.            Робота в парах. Прочитайте текст. Визначте, до якого стилю мовлення він належить? Чому? Які правила спілкування порушив Сашко? Розіграйте подібний діалог, але щоб він відповідав би правилам спілкування.

У квартирі Мишка задзвенів телефон.

-         Ало! Мишко, це ти? Ні? Покличте мені Мишка. Швидше!

-         Що трапилося?

-         Хочу дізнатися, чи зійшлася в нього задачка з відповіддю.

-         А хто це говорить?

-         Сашко.

-         Скажи, Сашко, - пошепки запитала бабуся Мишка, - а чи запитується в цій задачці про те, чи зручно телефонним дзвінком піднімати людей з ліжка?

-         Ні, - знітився Сашко, але тут же додав: - А що тут такого?

14.           Уявіть ситуацію: ви поспішаєте вранці до школи. Підбігаєте до трамвая чи автобуса на зупинці, а двері в останній момент перед вами зачиняються. Водій, помітивши вас, відчиняє вам двері. Які формули подяки водієві ви використаєте?

15.            Робота в групах. Розробіть пам’ятку спілкування по телефону.

16.            Розкрийте поняття “Культура ведення діалогу”.

17.            Робота в парах. Складіть і розіграйте діалог про нещодавно прочитану книжку. Обов’язково вкажіть назву книжки та ім’я її автора. Передайте власне враження від прочитаного. Використайте подані речення та частини речень.

Хочу поділитися своїми враженнями… Я з інтересом прочитав… Назва здається знайомою… Зміст, двома словами, такий… Чи не було знято за книжкою кінофільм? Надзвичайно цікавим є… Викликає співчуття… А мене вразило те, що… Примушує замислитись… Надовго запам’ятовується… Не може не викликати захоплення… Раджу тобі прочитати… При нагоді переглянь кінофільм… Я радив би тобі взяти цю книжку в бібліотеці.

18. Робота в парах. Складіть і розіграйте діалог між двома однокласниками, один з яких передає іншому запрошення своєї бабусі, що живе в селі, разом із ним погостювати в неї протягом тижня. Використайте подані початки речень.

Бабуся просила передати… Чи не завдам я клопоту… Бабуся буде рада тобі… Я відчуваю незручність… У нас люблять гостей, тому… Чи не зможу я допомогти в господарстві? У бабусі чимало кролів… Я дуже люблю тварин, тому… Чудово відпочинемо… Якщо це не обтяжить твою рідню… Спитай дозволу в батьків… Передай, будь ласка, мою вдячність… Домовимося про зустріч…

19. Прочитайте текст. Визначте жанр твору, його тему та головну думку. Запишіть,     замінивши пряму мову на діалог.

Кошеня й мишка

Подружилися кошеня й мишенятко. Повернулося кошеня додому, а мама питає: “Що за гарний запах ти з собою принесло?” Котик відповідає: “Так пахне мій друг мишеня!” “Дуже добре, - відказує кішка. – Як ітимеш до свого смачного приятеля, поклич мене!”

У цю мить миша питає у своєї дитини: “Що за гидкий запах ти принесло?” Мишенятко пояснило: “Я гралося з кошеням!” “Та це ж загибель наша!” – злякалась і розгнівалася миша (Гвінейська казка).

20.            Стилістичний експеримент. Усно перекажіть текст, використовуючи речення з прямою мовою. У чому полягає відмінність між текстами?

 Якось дроворуб рубав дрова на березі ріки і впустив сокиру. Течія потягла її, а дроворуб сів на березі і плакав доти, поки Гермес змилосердився і прийшов до нього. Дізнавшись від дроворуба, чого він плаче, Гермес відразу ж пірнув у воду, виніс йому золоту сокиру і запитав, чи це не вона. Коли дроворуб заперечив, Гермес пірнув удруге, виніс срібну і знову запитав, чи не таку сокиру він упустив. Дроворуб відмовився і від цієї. Тоді Гермес, за третім разом, простяг йому його власну сокиру, і дроворуб упізнав її. Гермес оцінив його чесність і подарував йому всі три (Із байки Езопа “Дроворуб і Гермес”).

21.  Редагування.

Бабуся промовила, що посиджу, бо втомилася. Мама сказала, що, Олю, дорогою додому не забудь купити хліба. Учителька нагадала, що завтра ви будете садити дерева.

Цікаві завдання до уроків української мови

Мовна гра «Анаграми»

- Переставляючи букви у словах, утворіть нові слова.

Аврал – (лавра)

Автор-( товар)

Арфа – (Куба)

Антон –(тонна)

Артек – (катер)

Банка –(кабан)

Баня-(баян)

Баку – (Куба)

Кіно – (коні)

Літо – (тіло)

Марш – (шрам)

Мета – (тема)

Маяк –( ямка)

Варта –(трава)

Вобла –(обвал)

Слово - ( волос)

Газон – (загон)

Фарш – (шарф)

Аврал – (лавра)

Масло – (смола)

Повар – (право)

Силач –(число)

Навар – (варан, Варна)

Фразеологічні звороти

Бачить наскрізь – добре знати, уміти розпізнавати чиїсь думки, наміри, бажання.

Бити себе в груди – переконувати у чомусь, гаряче запевняти.

Взяти себе в руки – стати зібраним, цілеспрямованим, рішучим.

Ведмідь на вухо наступив – відсутність музичного слуху.

Вкласти душу – здійснити що – не будь з великою любов’ю.

Втерти носа – довести свою перевагу над будь – ким.

Гострий на язик – про людей, здатних дотепно і влучно говорити.

Грати першу скрипку – бути головним у якій  - не будь грі.

Гризти граніт наук – наполегливо оволодівати знаннями.

Давати волю язику – дозволяти собі говорити зайве.

Друге дихання – новий прилив сил.

Ждати у моря погоди – даремно на щось розраховувати, сподіватися.

 Жити чужим розумом – дотримуватись чужих поглядів, і правил.

Заварити кашу – затіяти щось дуже складне з неприємними наслідками.

Знайти спільну мову – порозумітися з  ким – не будь.

Іти в ногу – погоджувати з ким – не будь свої дії, погляди.

Їсти очима – невідривно, пильно дивитись на когось.

Йти на дно – зазнавати невдачі. Поразки в чому не будь.

Казка про білого бичка – щось вигадане, недійсне.

Крутити носом – вносити розлад, неспокій.

Купити кота в мішку –придбати що – не будь, не бачачи і не зазнаючи його якостей.

Кури засміють – опинитися в незручному, смішному становищі.

Ловив гав – був неуважним.

Ложка дьогтю – те, що псує якусь справу.

Майстер на всі справи – людина, яка вміє все робити.

Мати довгий язик – любити поговорити.

Мати куцу пам'ять – швидко забувати.

Мотати на вус – придивлятись, прислухатись до чого – небудь.

Наламати дров – наробити чогось безглуздого, необдуманого.

Намилити шию – покарати когось за якусь провину.

Обвести навколо пальця – спритно обдурити.

Оббивати пороги – постійно ходити, набридати.

Перегинати палицю – упадати в надмірні крайнощі.

Пійматися на гачок – занадто довірливо до чогось поставитись.

Поминати як звали – при того, хто безслідно зник.

Попасти пальцем в небо – сказати чи зробити що – небудь невлад.

Переливати з пустого в порожнє – повторювати те саме, вести пусті непотрібні розмови.

Розвісити вуха – з цікавістю уважно слухати когось.

Сім п’ятниць на тиждень – про тих, хто легко міняє своє рішення.

Антоніми української мови

 Білий – чорний, світлий – темний, літо – зима, осінь – весна, добро – зло, прямо – криво, сухий – мокрий, холодний – теплий, щастя – горе, сміх – плач, падати – вставати, гарний – поганий, ламати – ладнати, сила – слабість, свіжий – черствий, верх – низ, малий – великий, війна – мир, радіти – сумувати, радість – сум, успіх – невдача, правда – брехня, мороз – спека, твердий – м’який, свіжий – тухлий, ворог – друг, тихий – голосний, молодий – старий, яма – гора, наліво – направо, зліва – справа, мало – багато, солодкий – гіркий, солоний – прісний, міцний – кволий, здоровий – хворий, здоров’я  - хвороба, хитрий – щирий, вчений – неук, працьовитий – ледачий, старанний – недбалий, перемога – поразка, передовий – відсталий, сміливий – боягуз, скромний – нахабний, швидко – повільно, дорогий – дешевий, південь – північ, схід – захід, імпортний – експортний, щедрий – скупий, щедрість – скупість, шумний – тихий, жартома – всерйоз, широко – вузько, пошепки – вголос, хоробрий – боягуз, день – ніч, ранок – вечір, рано – пізно, згоджуватись – відмовлятись, розбудити – приспати, спрощувати – ускладнювати, розумний – дурний, посміхнутися – насупитися, помирати – відроджуватися, продовжити – вкоротити, збільшити – зменшити, повага – презирство, трагічний – комічний, товстий – худий, товстий – тонкий, талановитий – бездарний, ситий – голодний, щастя – горе, симпатія – антипатія,, свій – чужий, свобода – неволя, свобода – рабство, рум’яний – блідий, фантастичний – реальний, розлука – зустріч, радість – печаль, минулий – майбутній, противник – союзник, знайти – загубити, допомагати – заважати, купувати – продавати, перемога – поразка, плюс – мінус, передній – задній, перший – останній, гострий – тупий, нужденний – розкішний. Справжній – фальшивий.

Синоніми української мови

Бігати. Гасати, ганяти, летіти.

Літак. Аероплан, лайнер.

Бавитися, гратися, розважатися, забавлятися.

Різнобарвний, багатобарвний, різнокольоровий, багатоколірний.

Гичка,бадилля.

Хуртовина, віхола, метелиця, заметіль, хуга.

Ломака, дрюк, дубина, дрючок.

Відблиск, відсвіт, заграва.

Простигати, прочахати, охолоджуватись, холонути.

Вартовий, сторож, караульний, охоронець.

Учитель, педагог, викладач.

Учень, школяр.

Будинок, дім.

Замурзаний, брудний, заяложений, засмальцьований.

Робітник, працівник, трудівник.

Хоробрий, сміливий, безстрашний, відважний.

Гриміти, гуркотіти, рокотати.

Криниця, колодязь.

Курява,пил,  порох.

Тремтіти, дрижати, труситися.

Тривога, неспокій, переполох.

Дивовижний, диковинний, чудернацький, дивоглядний.

Важно, пильно, зосереджено.

Раптово, несподівано, зненацька.

Шлях, путь, дорога.

Сирий, вогкий, вологий, мокрий.

Блакитний, голубий, синій.

Жовтогарячий, оранжевий, помаранчевий.

Приневолювати, силувати, примушувати.

Відомий, знаний, популярний.

Озирати, оглядати, обдивлятися.

Правда, істина.

Прегарний, прекрасний, чудовий.

Хитрий, підступний, лукавий.

Сміх, регіт.

Смачний, смаковитий. добрий, лакомий.

Ввічливий, привітний. Приязний. Обхідливий, люб’язний, чемний, делікатний.

Спека, жара, духота, спекота.

Старанний, ретельний, пильний, дбайливий.

Уважний, пильний, зосереджений.

Будова слова

Гра «Ланцюжок споріднених слів»        

Вчитель називає слово, а учні  ланцюжком називають споріднені до даного слова.  Виграє той ряд у якому найменше  помилок.

Вода – водичка, водяний. Водний, водорість, підводник, підводний, надводний, водогін, водомір, водолікарня.

Водити, водій, водіння, поводир, повід, повіддя, провід, відводити, доводити, заводити, підводити. Наводчик.

                                                Гра «Хто швидше?»

Дібрати до названих п’ять споріднених слів

Земля – земельний, земляний, земелька, землиця, підземний, надземний.

Зелений – зелень, зеленка, зеленіти, зазеленіти, позеленів.

Золотий – золото, позолота, золотавий, позолотити, золотко, золотистий, позолочений.

Гриб - грибний, грибочок, грибниця, грибник, грибок.

Город – городній, городець, загородити,  городити, огорожа, перегородити.

Зима – зимонька, зимовий. Зимній, перезимувати, зимувати.

Яблуня – яблуневий, яблучко, яблучний.

Жовте – жовтіти, пожовтів, жовтневий. Жовток, пожовк.

                                           Гра «Упіймай корінь»

Вчитель називає слова , а учням пропонується «впіймати» назвати корінь даних слів.

Упіймай корінь «ДОЩ»

Дощик, долото,Ю дощити, дорога, дощаний, задощило, догнати, дощик.

Упіймай корінь «РИБ»

Рибка, риба, рибалити, рис, рибалка, рити, риб’ячий. Рибина, рак, риска, рибальство.

Упіймай корінь «ДИМ»

Димний, дитина, диміти, диктант, дивно, диво, димовий, задимлений, дивак, доба, димок.

Упіймай корінь»ЛІК»

Лікар, ліхтар, лікарня, лікоть, лікарка, лінійка, ліпити, лікарювати.

                                         Гра « Слово – корінь»

Учитель дає завдання написати десять слів, які складаються лише з кореня. Виграє той, хто швидко і правильно напише завдання.

Бик, бак, дах, лак, мак, жар, гриб, кіт, кріт, ліс, бук,дуб, сад, лак, кит, рік, мед, лад, лист, стіл, сир, жир, сип, син, лід, віл, лом, піч, річ, зір.

                                Гра «Аукціон спільнокореневих слів»

Вчитель називає слово, а діти добирають по черзі до нього спільнокореневі слова з різними префіксами. Виграє той учень. Після якого ніхто не добере жодного  спільнокореневого слова.

Їхати, переїхати, доїхати, приїхати, під’їхати, проїхати, від’їхати, виїхати, в’їхати, заїхати.

Бігти, прибігти, вибігти, перебігти, добігти, підбігти, побігти, збігти, відбігти.

Йти, перейти. Дійти, прийти, підійти, зійти, відійти. Вийти, увійти, зайти.

Малювати, домалювати, намалювати, перемалювати, змалювати, вималювати, підмалювати, замалювати, прималювати.

Носити зносити, виносити, переносити, заносити, підносити, наносити.

                            Гра «З букв одного слова»

Написати якомога більше слів з букв одного слова

Ведмідь (мед, дім, мідь, дід, від).

Демонстрація ( море, сад, сом, сон, дім, ніс, Мотря, міст, місто, рано, сім, сіно, сотня,сонце, сто, цар).

Екскурсія ( рік, сік, кір, сук, курс, якір).

Жайворонок ( край, ворон, жар, корова, корона, кров, кран, нова, пора, рак, район, рано, ранок).

Шоколад ( школа, шок, лад, док, кола, дошка).

Колекція ( колія, кілок, кіло).

Компас ( сом,  кома, коса, мак,сам, смак, оса).

Кукурудза ( курка, рука, руда, раз).

Республіка ( булка, суп, бік, лак, рік, сік, ліс, рак, рука, крупа, ріка, ріпа, село).

Сантиметр ( мир, метр, мати, сам, театр, мета, тема, риса, три, тир).

Хвилина ( лин, вила, нахил, лани, лави).

Трамвай ( вата, рама, Марта).

Левада( лев, вада, лава, вал).

Радіо ( рід, радо ,Іра).

Морфологічні шаради

Учитель називає слова, з частин яких треба створити нове слово. Наприклад, щоб створити слово посадка треба взяти  префікс з слова поїзд, корінь із слова садівник, суфікс і закінчення із слова поїздка.

Префікс із слова проїзд, корінь із слова лісник., суфікс із слова каток. (Пролісок).

Префікс  і корінь із слова проводир, суфікс і закінчення із слова коробка. (Проводка).

Префікс із слова побудова, корінь із слова купити, суфікс і закінчення із слова печатка. (Покупка).

Префікс із слова відпустка, корінь із слова загадка, суфікс і закінчення із слова виставка. (Відгадка).

Префікс із слова прибув, корінь із слова кордони, суфікс із слова керівник.(прикордонник).

Гра «Визнач рід»

 Учні поділяються на три команди: перша команда відшукує слова – іменники чоловічого роду, друга – іменники жіночого роду, а третя команда – іменники середнього роду.

Вчитель називає іменники . а команди визначають рід почутих іменників.

Гра « Провідміняй іменник»

Вчитель називає початкову форму іменника називний відмінок , наступний учень називає родовий відмінок даного іменника і т. д.

Гра « Придумай власні іменники»

Групам дається завдання: придумати власні іменники.

Імена людей;

Прізвища людей;

Клички тварин;

Назви міст;

Назви річок;

Назви вулиць;

Назви країн.

Гра «Відгадай за назвами  предмети»

Скляний ящик з водою для риб. (Акваріум).

Пташка,яка співає висок в небі. (Жайворонок).

Смолиста маса, якою заливають дороги і тротуари. (Асфальт).

Жуйна тварина з одним або двома горбами. (Верблюд).

Складна машина, яка косить, молотить, віє. (Комбайн).

Рослина з великими жовтими зернами, які зібрано в качани.( Кукурудза).

Колекція засушених рослин.(Гербарій).

Приміщення, де відбуваються вистави.( Театр).

Купа дров, або хмизу, які горять. (Вогнище).

Загальна назва для заліза,  золота, сталі( Метал).

Всесвіт, який скорили наші космонавти. (Космос).

Апарат для розмови на віддалі по проводам за допомогою електрики (Телефон).

Установа, в якій виготовляють і продають ліки. ( Аптека).

Лісова перелітна пташка, яка не в’є гнізда і підкидає свої яйця в чужі гнізда. ( Зозуля).

Прилад для визначення сторін світу. ( Компас).

Людина, яка проводить польоти в космосі.(Космонавт).

Лісовий кущ, на якому ростуть горішки.(Ліщина).

Підземна міська залізниця.( Метро).

Прикметник

Гра «Визнач рід прикметника»

Вчитель називає іменники з прикметниками, а учні за допомогою карток різного кольору показують до якого роду належить прикметник.

Слова для гри:

Глибоке море, голубий кит, свіжа риба, красивий портфель, велика валіза, важкий кошик, дивовижний літак, весняний пролісок, пухнастий кіт, цікаве оповідання, складна задача, кисле яблуко, дерев’яний стіл, золоте серце, лагідна пісня.

Гра «Розкажи про іменник за допомогою прикметників»

На дошці записані іменники а учні мають записати ознаки даних іменників – слова – прикметники.

Груша ( жовта, солодка, запашна, смачна).

Стіл ( дерев’яний,  високий, квадратний новий, коричневий).

Сніг ( білий,лапатий, іскристий, сріблястий, легкий, холодний).

Ранок ( літній, лагідний, холодний, теплий, спекотний, ясний, довгожданий).

Мама ( молода, лагідна, добра, весела, строга, привітна, справедлива, турботлива, найкраща).

 Троянда ( червона, ніжна, тендітна, запашна, гарна.. велика).

Гра «Прикметники – антоніми»

Записати до прикметників  антоніми – прикметники.

Високий – низький, холодний – гарячий, літнє – зимове, широкий – вузький, білий – чорний, м’який – твердий, великий – малий, товсте – тонке, радісний – сумний, дзвінкий – глухий, чисте – брудне, черствий – свіжий, новий – старий, глибокий – мілкий.

Гра «Відгадай прикметник за закінченням».

На дошці записані прикметники з іменниками, але закінчення прикметників закриті, треба по іменнику здогадатися і записати закінчення прикметника.

(Зелен)- ий гай, (блакит) -не небо, на ( синь) –ому озері, (прозор) –е скло, (пшенич) –ний хліб, (струнк) – а берізка, (солодк) – ого кавуна, (веснян)-ого вітру, (пухнаст) – им снігом.

 Гра «Перетворення іменників у прикметники»

Учитель пише на дошці іменники, а учні мають перетворити їх у прикметники.

Холод – (холодний), мороз – (морозний), зима- (зимовий), вітер –(вітряний), сніг – (сніговий), дощ- (дощовий), школа – (шкільний), радість – (радісний, вишня – (вишневий.

Гра «Відгадай прикметник за закінченням»

На дошці написані прикметники з іменниками, але прикметники закриті, видно лише їхні закінчення. За цими закінченнями учні мають встановити, який прикметник закрито і самостійно записати словосполучення прикметника з іменником.

(Зелен -) ий гай, (блакитн -) е небо, на (синь-) ому озері, (сусідн-) ій табір. До (ближнь-)ого села, (прозор-) е скло, (черств-)ий  хліб, (крайн-)я хата, (струнк-)ої берези, (солодк-)ого кавуна, (веснян-) ий вітер.

Гра «Заборонений прикметник»

Учитель диктує словосполучення іменників з прикметниками. Учні записують словосполучення. Словосполучення, у яких прикметники означають колір , писати заборонено.

Зоряна ніч,літній день, зелений гай, блакитне небо, осінній ліс, червона троянда, тихий вечір, сірий вовк, хитра лисиця, білий сніг, сумна розповідь, сильний мороз, коричневі черевики, веселий хлопчик, скромна дівчинка.

Гра «Розкажи про іменник за допомогою прикметника»

Вчитель на дошці пише кілька іменників. Учні мають дописати  до них якнайбільше прикметників, що характеризують ці іменники. Виграє той, хто добере найбільше влучних прикметників.

Груша  - ( жовта, солодка, спіла, запашна, смачна, рання).

Стіл – ( дерев’яний, високий, квадратний, новий, коричневий).

Волосся – ( русяве, кучеряве, довге, м’яке, чисте).

Сніг – ( чистий, пухнастий, білий, іскристий, сріблястий, легкий, холодний).

Ранок – ( літній, тихий, сонячний, спекотний, теплий, ясний, довгожданий).

Мама – ( молода, красива, лагідна, ніжна, рідна, привітна, справедлива, турботлива, найкраща).

Учень – (старанний, спокійний, працьовитий, відповідальний, уважний, розумний, охайний).

Троянда – (червона, ніжна, тендітна, запашна, гарна, велика).

Гра «Прикметники – антоніми»

На дошці записані кілька прикметників. За командою вчителя учні записують ці прикметники і до кожного з них добирають антонім ( слово протилежне за значенням). Високий – (низький), холодна – ( гаряча), літнє – ( зимове), широкий – ( вузький), білий – ( чорний), м’який – ( твердий), товсте – ( тонке), великий – ( малий), черствий – ( свіжий), новий – ( старий), пізня – (рання). 

10 цікавинок про українські вишиванки 

 

Символізм українського віночка

Походження назв місяців 

Вік "чомучок" настає несподівано. Та неможливо не помітити його прихід. Здається, усе, що каже дитина, починається з "А чому?.." Іноді не знаєш навіть, що відповісти. Ця стаття - маленька допомога батькам таких людей.

Назва січень походить від слова "Січа". У давнину в цей час починали розчищати ділянки від корчів, щоб весною їх засіяти. Цей промисел називався січа. До цього перший місяць року мав і інші назви: студень, просинець, сніговик, тріскун, вогневик, льодовик, щипун, сніжень, лютовій.

Назва лютий закріпилася за місяцем у кінці минулого століття. Адже він люту вдачу має. Пронизливі сніговії, колючі морози, вітри й перемети - все це лютий. Про це свідчать і попередні назви місяця: крутень, зимобор, криводоріг, казибрід, межень (межа між зимою та весною).

Назва березень закріпилась за місяцем у середині минулого століття. Походить від назви промислу - березол (заготівля березового попелу, що використовувався для виготовлення скла). До цього часу місяць називався март. У народі його звали: капельник, протальник, запалі сніги, з гір потоки, соковик, полютий, красовик.

Квітень носить свою назву з 16 століття. Саме в цей час земля починає квітувати. В ужитку були й інші народні назви: краснець,лукавець, дзюрчальник, водолій та апріль, що латинською мовою означає " сонячний".

Травнем останній місяць весни став у нинішньому столітті. До цього він звався май - від імені давньоримської богині весни Майї. У народі його називали: пісенник, місяць-громовик, травник.

Червень походить від слова "червець". Саме в цей час з´являється сокоживна комаха - кошеніль (червець). З неї в давнину добували червону фарбу, якою фарбували давньоруські стяги. Її такох продавали сусіднім державам. До цього місяць звався: кресень, гедзень, червивий місяць, гнилець, ізок (коник).

Липень - дуже давня назва місяця. Походить від слова липець (липовий мед). На цей місяць припадає період основного медозбору. В народі його іноді називали білець (час, коли коли вибілювали полотно), грозовик, дощовик.

Серпень - від слова серп. Це знаряддя, яким жали зернові. Інші назви, що існували в народі, також про жнива свідчили: копень, густар, хлібочол, жнивець, зоряничник, городник, прибериха-припасиха, спасівець, барильник.

Назва вересня прийшла з Полісся. Там у цей період цвіте верес - цінна медоносна рослина. Був цей місяць також ревуном, заревом, сівнем, бабським літом та покрійником.

Жовтень - час жовтіння листя. Цю назву місяць має ще з часів Київської Русі. В народі його називали грязень, хмурень, листопадник, зазимник, весільник. А також паздерник - від слова паздер, тобто костриця. В цей час переробляли льон та коноплі (від волокон відділяли кострицю).

Назва листопад прийшла із західноукраїнських земель. У цей час там опадає листя. А на сході України - дерева вже безлисті. Тому в Київській Русі останній місяць осені звався груднем, а перший місяць зими мав іншу назву. Народні назви: грудкотрус, листопадець, падолист, братчини.

Грудень - від слова груддя. Після осінніх дощів розтоптані возами грунтівки замерзали. Їздити такими дорогами було важко - заважали замерзлі грудки. В давньоруські часи цей місяць називали студень. У народі його звали: лютень, хмурень, стужайло, мостовик, трусим.

ПИСАНКА- КРАСУНЯ...

Котилася писаночка з гори на долину, 

Прикотилась простісінько до нас у гостину. 

А за нею йде Великдень, несе білу паску, 

Дзвонить в дзвони, розсипає радощі і ласку.

Роман Завадович

Писанка... Справжня українська красуня! Про неї складають вірші, пісні, легенди, пишуть наукові трактати. Без неї Великодні свята неможливі, адже вона символ Великодня. Це справжня гордість нашого народу. Готуючись до Великодня, кожна господиня подбає, щоб у неї в святковому кошику була ця красуня. Але чи знаєте ви, що існує багато видів великодніх яєць: крашанки, дряпанки, шкрябанки, мальованки, крапанки, бісерівки тощо. Саме про них піде далі мова...

КРАШАНКА

Крашанки – це пофарбовані ("красити" – фарбувати) у різні кольори відварені курячі (інколи, гусячі) яйця.Основний крашанковий колір - червоний, він символізує радість життя. Жовтий колір уособлює місяць і зорі, а також - врожай; блакитний – здоров’я; зелений - щорічне воскресіння природи; чорний з білим – пошану до духів.
Збереглися старовинні рецепти фарб для яєць: темно-червоний колір готують з відвару цибулиння. Із комах-червеців отримують яскраво-червону фарбу.

Легенда про крашанку

Найперше великоднє яйце, як символ воскресіння з мертвих, Свята рівноапостольна Марія Магдалина принесла римському імператору Тіберію зі словами:"Христос Воскрес!" Тіберій не повірив і сказав: «Цього не може бути, так само, як і це біле яйце ніколи не буде червоним!" У ту ж саму мить яйце стало червоним. Так з’явилася перша крашанка.


МАЛЬОВАНКИ

"Малювати" яйця можна акварельними або акриловими фарбами, або спеціальними фарбами та лаками для яєць.
Сучасні діти навіть примудряються малювати фломастерами. Але, звичайно, справжні майстри дотримуються старовинної техніки: зварені протягом восьми хвилин яйця тримають у гарячій воді. Одне дістають, насухо витирають і ставлять у чарочку. Розфарбовують пензликом верхню частину яйця – на гарячому яйці фарба швидко висихає. Яйце перевертають і розмальовують іншу частину.

Важливо, щоб яйця були гарячими, тоді фарби не розтікаються і швидко висихають.


КРАПАНКИ

Легенда про крапанку

На Гуцульщині оповідають, що Діва Марія писала писанки і дарувала їх Пілатові, щоб той змилувався над її Сином. Беручи до рук яйце, Мати Божа  плакала і слізьми обливала свою роботу,  і від тих крапаючих сліз з’являлися цятки. Так виникли крапанки.
Крапанки – це найпростіші писанки.
Запалену свічку трохи нахиляють над яйцем і накрапують віск. Коли воскові плямки застигають, яйце занурюють у фарбу. Як тільки фарба висохне, яйце нагрівають, розплавлений віск обтирають – на кольоровому яйці залишаються світлі крапки. Можна також використовувати техніку мальованки – наносити різнокольорові крапки пензликом.

Найменші писанкарі ставлять крапочки … пальчиками, вмочуючи у різні фарби.


ВИШИВАНКИ

Фаберже відпочиває... Так, саме так, адже ця вишиванка - справжня красуня!!! Маловідомий, незвичайний, але дуже цікавий, хоч і складний, спосіб прикрасити великоднє яйце – вишити його.
Так само, як вишивають рушники чи серветки звичайними нитками для вишивання, за допомогою звичайної голки.
Але яєчна шкаралупа – матеріал крихкий, тому будь-який неточний рух руки призводить до непоправного пошкодження виробу.


БІСЕРІВКИ

Бісерки або бісерівки виготовляються різними шляхами.
Сире яйце видувають, просушують і натирають восковою свічкою. Потім запалюють свічку, підчеплюють голкою бісеринку та, потримавши секунду-дві над полум’ям, швидко прикладають до яйця. Нагріта бісеринка надійно приклеюється до воску.
Такі бісерки називають іще восківки.
Зараз частіше бісеринку просто приклеюють до яйця клеєм.
В інший спосіб бісеринки насилюються на нитку, яка потім викладається у візерунок і приклеюється до яйця.

Зазвичай, бісерки робили в монастирях, оздоблюючи пасхальні яйця навіть маленькими іконками, тому бісерівки часто називають монастирськими писанками.

ПИСАНКА - КВІЛІНГ

Кві́лінг (англ. Quilling — рюш. Походить від слова quill — пташине перо, гофрувати, плоїти, паперокручення) — мистецтво виготовлення плоских або об'ємних композицій зі скручених у спіралі смужок паперу. (вікіпедія)

Ця техніка вже увійшла в наше життя і пропонує нам іноді неймовірні рішення щодо декорування різних предметів! Можна створити за допомоги квілінгу й писанку. Композиції можуть бути плоскими або об’ємними. 
Вам знадобляться: тонкі довгі смужки кольорового паперу (їх можна купити у магазинах канцтоварів). Якщо ж волієте зробити їх самі, то вони повинні бути досить щільними, рівними по ширині і добре профарбованими, щоб край готової деталі виглядав акуратно. Поверхня тих смужок також може бути різною – матовою або глянцевою. Ширина – від 1 до 15 мм. Для закріплення готових деталей потрібен густий клей на водній основі (наприклад, ПВА), бажано з дозатором.
Як зробити: смужки накручуємо на дерев’яну шпичку або на спеціальний пристрій для квілінгу (також є в крамницях, де продають папір для квілінгу) і після того, як надамо їм потрібного розміру та форми, приклеюємо до яйця.


ДРЯПАНКИ ТА ШКРЯБАНКИ

Виходячи з цієї дещо смішної назви, такі великодні яйця виготовляються шляхом видряпування візерунку на пофарбованій поверхні яйця.
Робота ця дуже тонка, вимагає зосередженості та вправності.
На вишкрябування складного малюнку може піти до кількох днів. Один необережний рух - і робота втрачає свою досконалість.

Навряд чи дорослі довірять таку кропітку працю маленьким майстрам.


МОЯ УЛЮБЛЕНИЦЯ - ЛІНИВА ПИСАНКА

Не думайте, що я така вже нікудишня господиня, просто на виготовлення цієї писанки йде зовсім мало часу. Одягається така наклейка на яйце, як сорочечка, і в ложці опускається в окріп. Раз, два, три… "Сорочечка" щільно обліплює яєчко. Яскраво, гарно, швидко, зручно, але – у всіх однаково!!! Ні прояву фантазії, ні виразу почуттів… Втім, і у "лінивку" можна вкласти душу: красиво викласти на тарілочці, або підвісити на гарній мотузці, як оберіг Вашого дому.


ПИСАНКА-МОТАНКА

Ще одним способом оздоблення великодніх яєць є обмотування їх кольоровими нитками. Вам знадобляться: двосторонній скотч і спеціальні нитки різних відтінків.
Як зробити: спочатку обмотуємо яйце скотчем, а потім нитками – дуже акуратно, постійно пригладжуючи пальцями, щоб рівненько лягали. Техніка ця дає змогу вигадувати й створювати різні геометричні орнаменти. На обмотування одного яйця треба витратити в середньому годину.





ПИСАНКА - ВИТИНАНКА

Не віриться, що таку красу можна виготовити зі звичайного яйця... А виявляється можна... за допомогою бормашинки. Жив на Донеччині в старовинному місті Артемівську дивовижний чоловік, який творив красу. Дмитро Анатолійович Денисенко – писанкар; він – Народний майстер із розпису і різьби на пташиних яйцях. Однак не тільки розписом крашанок, а ще однією дивовижною майстерністю славиться артемівський писанкар: він займається найрідкіснішим і найважчим видом мистецтва – різьбою на шкаралупі яйця. «Ажурне павутиння» або «витинанка на яйці» – саме так називають ювелірне мистецтво митця з Донеччини.
На перепелиних, курячих, гусячих та страусових яйцях він вирізьблює фантастичні узори за допомогою стоматологічної бормашини. Техніка Денисенка – унікальна. Пташині яйця перетворюються в умілих руках на унікальні і ажурні витвори мистецтва.

Писання, малювання, шкрябання та наклеювання вимагає багато часу, а його так бракує в наш комп’ютерний вік. Особливо складно віднайти час та терпіння для спільної роботи з невмілою малечею. Значно простіше піти до магазину та придбати промислову великодню прикрасу. Звісно, простіше та швидше…

Але... працюючи над своєю писанкою разом із дітьми, оповідаючи дитині старовинні легенди, ми, тим самим, прививаємо дитині і любов до свого роду, своєї землі, прищеплюємо відчуття  себе частинкою великого народу, паростком могутнього дерева. І оце відчуття прадавньої величі та могутності власних коренів не купиш у магазині ні за які гроші!

Тож малюймо, шкрябаймо, вишиваймо чи ... врешті-решт хоча б створюймо ліниві писанки-наклейки, але не даймо загинути нашим звичаям, нашим традиціям, нашому роду!!!

Знайомтесь: український Сальвадор Далі

10 маловідомих українських художників зі світовими іменами, які нам варто знати

Українська земля народила чимало геніїв. Та часто траплялося так, що вирощувала їхній талант чужина. З їхньою творчістю знайомі фахівці мистецтва, та для широкого загалу вони залишаються невідомими. Визнані світом, та маловідомі на батьківщині, ці митці сьогодні заслуговують на те, щоб їхні імена знав кожен українець.