Література рідного краю

 

Письменники Запорізького краю





* Бездольниий Борис Ілліч
* Білогуб Володимир Григорович
* Буряк Михайло
* Вівчар Ганна Миколаївна
* Воробйов Іван Герасимович
* Гаран Євген
* Горпинич Микола Васильович
* Дробаха Олександ р Іванович
* Єніна Віра Михайлівна
* Жолдак Олесь Іванович
* Жученко Григорій (Яр Славутич)
* Забава Вікторія
* Зіньківський Костянтин
* Іванченко Раїса Петрівна
* Клиновська Галина Іванівна
* Ласков Михайло Рафаїлович
* Марков Дмитро Федорович
* Ралко Жанна
* Редька Сергій
* Рудов Володимир Іванович
* Омельченко Володимир Іванович
* Сорока Олексій Васильович
* Стригальов Віктор
* Сумароков Павло
* Тельнюк Станіслав Володимирович
* Ткаченко (Козопас) Олександр
* Хорошун Людмила
* Чепурний Сергій
* Черниш Таісія
* Юдін Володимир






Запорізькі літератори: калейдоскоп посилань

Про життя і творчість М.Л. Нагнибіди







І.П.Сухар - запорізький поет, уроженець Оріхівського району (учнівська презентація)




М.Х. Лиходід -  Заповікі
Стаття до до 70-річчя М.Х. Лиходіда





О.П.Джигурда: з неї розпочалось післявоєнне літературне Запоріжжя
О.М.Бродяга-Бродецький - нарис про біографію поета, зустріч з ним в Запорізькій обласній бібліотеці з нагоди 75-річчя поета

Поэзия Александра Бродецкого (статья С.Скорик и подборка стихотворений.)
Вірші О.М. Бродяги-Бродецького
Воспоминания об Алексее Мураче Татьяны Гордиенко (Шацило)
Заметка о презентации сборника стихов А.Мурача "Начало наших лет"
Стихи о военном детстве  (подборка стихотворений А.Мурача)

Произведения А.Г. Стешенко







Біографічний нарис (сайт міської бібліотеки Мелітополя)
Дослідницька стаття про поетичний феномен О.Фесюка (Ю.М.Єгорова)
Презентация-выставка библиотеки Мелитополя о жизни и творчестве А.А.Фесюка
Нарис про виставку Мелітопольського краєзнавчого музею, присвячену ювілею О.А.Фесюка
Стихи Михаила Мишина



Пушки и музы в судьбе Ивана Воробьёва  (см. здесь  начало статьи)
"Воин-освободитель с душой поэта" - очерк о жизни И.Г.Воробьёва
Біографічна замальовка про І.Г.Воробйова (Письменницький портал "Хата-читальня")
Презентация школьного библиотекаря об И.Г. Воробьёве

Ігор Калиниченко - запорізький поет (біографія)





М.В.Антощак - матеріал з Вікіпедії
Із віршів М.В. Антощака
Ольга Стадниченко про запорізьких письменників - огляд  від 60-их до 2000-их

Виконайте завдання

Буктрейлер. Поезія Любові Геньби


А.Сердюк. "Весняний вальс". Слова Л.Геньби

Буктрейлер. О.Огульчанський "Вітрів Кут"

Буктрейлер. О.Огульчанський "Країна інкурів"



Ликов В.В.

ПІБ: Ликов Віктор Васильович
Псевдонім: Віктор Бердянський
Дата народження: 30.03.1930
Місце народження: м. Бердянськ
Мова творів: російська



Біографія 


Ликов Віктор Васильович (псевд. – Віктор Бердянський; 30. 03. 1930, м. Бердянськ, нині Запорізька область – 07. 08. 1993) – письменник, кіносценарист, жур­наліст. Член Спілки письменників СРСР (1985). Обласна літературна премія ім. В. Лісняка (1990). Закінчив Одеське морехідне училище (1960), факультет журналістики Київського університету (1970). Служив на флоті. Працював в обласній газеті «Индустриальное Запорожье» (Бердянськ, Запоріжжя), був власним кореспондентом «Известий» (Москва, 1970–76) по Далекому Сходу. Від 1976 – на творчій роботі. Останні роки проживав у селі Миколаївка, де і помер. Похований на міському кладовищі у м. Бердянську.


Літературна творчість

Дебютував збіркою опо­відань і повістей «Опасный пеленг» (Дн., 1965), яка присвячена морякам. Про неї рецензент писав, що вона пахне морем. Автор книг «Огни у Тихо­го океана» (Владивосток, 1975), «Дела и люди Первомайского» (Дн., 1976), роману-трилогії «Море соленое» (Дн., 1980, 1982, 1990) – про долю рибалок села Камково та робітників приморського міста Піщанська (Бердянська). Автор сценаріїв стрічок «Перший шторм» (1972; реж. Р. Єфи­менко), «Право на любов» (1977; реж. А. Слюсаренко), «Бердянськ – місто сонячне» (1978; реж. Ю. Ткаченко). Писав про азовських рибалок, звичаї, традиції, життєвий устрій Приазов’я. Розпочинав літературну діяльність як поет. 

Інформаційний список видань творів, написаних письменником


1. В.Лыков.Опасный пеленг. -  1965.
2. В Лыков. Огни у Тихо­го океана. - Владивосток, 1975.
3. В.Лыков. Дела и люди Первомайского. - Днепропетровск: Промінь, 1976.
4. В.Лыков. Море соленое.Книга первая.  - Днепропетровск: Промінь, 1980. 
5. В.Лыков. Море соленое. Книга вторая. - Днепропетровск: Промінь, 1982. 
6. В.Лыков. Море соленое. Книга третья. - Днепропетровск: Промінь, 1990. 

Інформаційний список видань творів, що є в бібліотеці Миколаївської ЗОШ


Ликов В. "Море соленое". - Дніпропетровськ: «Промінь», 1990


Інформаційний список творів, що є в Інтернеті



Джерела про письменника 


Цитати

 «Дай Бог, чтобы все мы были похожи на такого человека, каким был   Виктор Лыков    (армійський товариш про В. Ликова).

«Для меня отец - это глыба, самородок. Красивый, видный, общительный, обязательный, всегда душа компании. За видимой легкостью – постоянная работа внутри» ( донька письменника про батька).

«Я хожу беременным этой книгой» ( В. Ликов про майбутню книгу «Море соленое»

Музика


         Бердянський композитор В. Кірса поклав на музику три вірші    Віктора Ликова, які з успіхом виконував народний ансамбль «Слобідчанка».

Фільмографія 

У фільмі  «Право на кохання» головні ролі зіграли Богдан Ступка, Костянтин Степанков, Ірина Шевчук.

Громадська діяльність

Мав загострене почуття справедливості, часто виступав на захист прав простих людей, підприємців, боровся за екологію міста і району.

Фотоальбом 

Відзнаки 

Обласна літературна премія ім. В. Лісняка (1990 р.)

Ушанування пам’яті 

Меморіальну дошку урочисто відкрили 17 вересня 2018 року на будинку, де проживав літератор, за адресою:   місто Бердянськ, вулиця Свободи, 18. 
На захід прийшли жителі будинків, що розташовані поряд, рідні, друзі, донька – Олена Ковальчук, яка поділилась спогадами про батька.


Дошка пам'яті Віктора Ликова в Бердянську

Цікаві факти

Розпочинав літературну творчість як поет.
Під впливом творчості Марка Твена мріяв про професію моряка.
У сільському будинку у Миколаївці, де проживав письменник, гостей зустрічав велетенський ведмідь (опудало). 
      
Ініціатором відкриття меморіальної дошки за підтримки місцевої влади стала доктор філологічних наук Бердянського педагогічного університету Вікторія Зарва та її колеги.
Наразі триває підготовка до другого видання роману-трилогії «Море соленое» авторства Віктора Ликова. Трилогію передбачається видати одним томом з автографами листів друзів письменника, статтями і фотоархівом.
За творчістю В.В. Ликова донька відомого російського журналіста Валерія Ганічева ( голова Спілки письменників Росії з 1994 по 2018 рр.) захистила кандидатську дисертацію.
Віктор Ликов – єдиний, до недавнього часу, з письменників Запорізького краю, що створив трилогію.

Хобі письменника   

     
Затятий мисливець, любив собак, особливо породи хаскі.

Інтерактивні завдання за творчістю письменника

Геньба Л.Г.

ПІБ: Геньба Любов Григорівна
Дата народження: 28.02.1960
Місце народження: с. Грушеве Гуляйпільського району
Місце проживання: м. Гуляйполе
Мова творів: українська





Біографія 

Народилася у сім’ї хліборобів. Батько - Григорій Юхимович. Мати - Леся Миколаївна. 
Закінчила з відзнакою Мелітопольське училище культури у 1996р. ; за фахом - режисер масових заходів. У 2006 р. отримала  червоний диплом філологічного факультету Запорізького  національного університету зі спеціальності «Українська мова та література». 
З 1987 працює у системі Гуляйпілського відділу культури: 1998–99 – директорка Будинку культури. 
З 2003 – директорка Гуляйпілського краєзнавчого музею. 
Любов Геньба очолює районне літературне об’єднання. Двері її кабінету не зачиняються для відвідувачів, молодих талантів. 
1992 — вступає до Мелітопольського культосвітнього закладу, багато читає, вчить напам'ять, декламує, бере участь у конкурсах декламаторів, поетичних турнірах.


Літературна творчість 


 Почала писати з 1977. Друкувалася в обласних газетах, у колективних збірниках «Кроки», «Вітрила», «Великий Луг», альманасі «Хортиця».
На обласному горизонті Любу помітили іще в 1977 році. Гарно відгукнулися про неї Микола Лиходід, Анатолій Рекубрацький, Генадій Літневський. Її вірші все частіше стали потрапляти на шпальти обласних газет.
З 1992 року починається злет творчої діяльності Любові Геньби. Одна за одною виходять у світ поетичні збірки: «Грушеве» (1992 р.); «Іменем твоїм» (1995 р.); «Паралель» (1999 р.); «Повези мене у Красиве…» (2006 р.); «Душа іде на сповідь» (2006 р.); «Обвітрені сувої половчанки»(2012 р.); «Вальс бажань» (2012 р.) Ліричні вірші Геньби про кохання вирізняються музикальністю й пісенністю.
З виходом другої збірки прийнята до лав НСПУ — 1997 рік. На Запорізькому обласному телебаченні про Геньбу Л.Г. знято музично-документальні фільми «Жінка по імені Любов» (1999), «Голосом віків землі своїй молюсь» (2004). У 2003 вийшов лазерний компакт-диск «Трояндовий гріх» з піснями на вірші Геньби Л.Г.

     Інформаційний список видань творів, написаних письменником


1.     Грушеве: Поезії / Любов Геньба. – Гуляй-Поле Зап.обл. : Райдрукарня, 1992. – 32 с. 
2.      Іменем твоїм: : Лірика / Любов Геньба. – Гуляй-Поле Зап.обл.: Райдрукарня, 1995. – 68 с. 
 3.  Паралель:  Лірика / Л.Г. Геньба. – Запоріжжя : Дике поле, 1998. – 64 с. – (Іл.). 
4. Повези мене у Красиве… : поезія / Любов Геньба. – Запоріжжя : Поліграф, 2006. – 156 с. – (портр., іл.). 
5.Душа іде на сповідь : Поезії / Л.Г. Геньба. – Запоріжжя : Дніпровський металург, 2006. – 244 с.
6. Обвітрені сувої половчанки : лірика / Любов Геньба. – Мелітополь : ВБ ММД, 2012. – 244 с. 
7. Вальс бажань лірика / Любов Геньба. – Мелітополь : ВБ ММД, 2012. – 152 с.
8.На гостинах у долі : [вірші] / Любов Геньба. – Запоріжжя : Дике Поле, 2017. – 160 с. 

Публікації в періодичних виданнях


1.     Геньба Л. І болить мені Україна, так болить, що не можна більш… [Електронний ресурс] / Л. Геньба // Жінка-українка. – Режим доступу :
http://ukrainka.org.ua/node/7195. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 05.03.2019

2.     Геньба Л. Очима війни : [подорож гуляйпільської поетеси до м. Донецьк] / Л. Геньба // Хортиця. – 2014. – № 4. – С. 24-27.
3.     Геньба Л. Родина Махнів // Геньба Л. Обвітрені сувої полотна. – Мелітополь, 2012 . – С.60 - 61.
4.     Геньба Л. Легендарний "батько" //  Легендарний син Гуляйпілля : до 125-річчя від дня народження Н.І. Махна: біобібліографічний покажчик. - вид. 2 - е доп. і перероб. – Запоріжжя :  Комунальний заклад  "Обласна універсальна наукова бібліотека імені О. М. Горького" Запорізької обласної ради , 2013. – С. 10.
 Вірші Геньби Л.Г. публікувались в колективних збірниках «Кроки», «Вітрила», «Великий Луг», альманасі «Хортиця».

Інформаційний список видань творів, що є в бібліотеці Миколаївської ЗОШ


1. На гостинах у долі : [вірші] / Любов Геньба. – Запоріжжя : Дике Поле, 2017. – 160 с. 
2. Обвітрені сувої половчанки : лірика / Любов Геньба. – Мелітополь : ВБ ММД, 2012. – 244 с. 
3. Паралель:  Лірика / Л.Г. Геньба. – Запоріжжя : Дике поле, 1998. – 64 с. – (Іл.). 
4. Повези мене у Красиве… : поезія / Любов Геньба. – Запоріжжя : Поліграф, 2006. – 156 с. – (портр., іл.).  

Інформаційний список творів, що є в Інтернеті




Джерела про письменника 

1. Лютий Г. Проколи своїм зойком тишу // Запороз. Січ. 1996, 4 січ.;
2. Г. І. Лютий.   Сучасна енциклопедія України. Т. 5, с. 473
3. Рекубрацький А. Слова весни, слова любові // Запоріз. правда. 1997, 12 берез.


Відео



Цитати


Душа дзвенить – лечу,
Коли ятрить – мовчу,
Коли люблю – свічусь
І жити вчуся, вчусь …

"Я звідси починаюсь, як народ..." 

 "Я - вкраїнка твоя і по змісту, й по суті..."

"На цій землі не оскверни мене, // Бо тут дідів моїх живе коріння..."

"У війни немає обличчя, // Тільки зморене тіло і скалічена доля".

"Земля моя свята – жива ікона".

"Буть українцем – це з вірою непорушною // Честь українця нести, як діди-козаки!

"Не знаю, чи пройду усі дороги, але свою, зізнаюся, - пройду!"

«Не треба кращих лаврів на землі,
Як жити, де душа мого народу»


Фільмографія 

   Документальні стрічки «Голосом віків землі своїй молюсь»,
 «Жінка на ім’я Любов».

Музика

На вірші Л. Геньби створено низку пісень у співавторстві з композитором-піснярем, Заслуженим діячем мистецтв України Анатолієм Сердюком, зокрема «Весняний вальс», «Оксаночка», «Планета віршів» та ін.  «Весняний вальс» став окрасою багатьох концертів, радіо і телепередач 
У 2003 р. разом із самодіяльним композитором Тетяною Бекіровою випустила компакт-диск «Трояндовий гріх».


Громадська діяльність


Активна учасниця літературно-мистецького життя району та області. Бере активну участь у виступах для воїнів ССО.



Обкладинки книг




 

 

 



Фотоальбом



 Відзнаки 

1998 рік — Дипломант Всеукраїнського конкурсу читців ім. Т.Г. Шевченка у м. Києві;
2002, 2003, 2004 рік — Лауреат районного конкурсу «Людина року»;
2003 — нагороджена регіональною медаллю «За заслуги перед Гуляйпільським районом»;
2005 — Дипломант Всеукраїнського фестивалю ім. Нестора Махна;
2006 — ім’я Л. Геньби внесене до енциклопедії сучасної України; том №5;
2007 — Лауреат VI обласного конкурсу «Господиня свого краю»;
2007 — Лауреат обласної премії за досягнення у розвитку культури Запорізького краю;
2008 — нагороджена Почесною грамотою обласної ради за значний особистий внесок у розвиток культури;
2009 — внесена до енциклопедії «Відомі люди України»;
2009 — нагороджена Почесною грамотою Міністерства культури і туризму України, Почесною грамотою Міністерства культури і туризму та Центрального комітету профспілки працівників культури України за;
2009 — нагороджена Почесною грамотою Міністерства культури і туризму України за розвиток туристичної діяльності;
2010 — нагороджена Почесними грамотами Запорізької обласної державної адміністрації та Запорізької обласної ради за великий внесок у розвиток культури та духовності запорізького краю;
2012 — нагороджена ювілейною медаллю «90 років Гуляйпільському району»;
2013 — нагороджена грамотою обласної державної адміністрації за розвиток культури і духовності;
2014 — нагороджена грамотою районної державної адміністрації за особистий внесок у соціально-економічний і культурний розвиток району, активну життєву та громадську позицію. Занесена на районну дошку пошани;
2019 - нагороджена орденом "За розвиток Гуляйпільського краю".
  

      Цікаві факти

Поезії Любові Геньби внесені у навчальні плани шкіл, та вищих навчальних закладів. За її творами готуються курсові, дипломні та наукові роботи. Вона частий гість серед учнівської та студентської молоді.

Любов Геньба очолює районне літературне об’єднання. Двері її кабінету не зачиняються для відвідувачів, молодих талантів. 

      Хобі письменника


  • Кулінарія

Буктрейлер. Поезія Любові Геньби

  

Інтерактивні завдання за творчістю письменника




Конспекти уроків



Презентації

Семеновський В.М.

ПІБ:Семеновський Віктор Максимович 
Дата народження: 09.03.1947
Місце народження: м. Полярне Мурманська область
Місце проживання: м. Бердянськ
Мова творів: українська, російська





Біографія 


Народився 09.03.1947 р. Член національної спілки журналістів України, екс-власкор газети «Запорізька правда» (пропрацював на цій посаді понад 20 років). Народився у місті Полярному Мурманської області в сім’ї військовслужбовців. До школи пішов у місті Ромни Сумської області, закінчив Орджонікідзевську середню школу Дніпропетровської області. Перші дописи здійснив у «Пионерской правде», будучи п’ятикласником. Шлях у велику журналістику відкрила газета «Комсомолець Запоріжжя». Після закінчення філологічного факультету Запорізького державного педагогічного інституту працював вчителем, служив на Північному флоті, де продовжував співробітництво із засобами масової інформації, проходив стажування в редакції газети «На страже Заполярья», брав участь у навчально-бойових походах надводних кораблів і підводних човнів Північного флоту.
Бердянській міськрайонній газеті «Південна зоря» віддав 15 років творчого життя, працюючи на посаді зав. відділом листів і масової роботи. Понад 10 років керував літературним об’єднанням «Парус» і університетом робсількорів. Масова робота редакції «Південної зорі» неодноразово відзначалась в обласних, республіканських і всесоюзних конкурсах. Тричі була удостоєна премії ім. М.І. Ульянової, експонувалась у павільйоні «Советская печать» на ВДНГ СРСР.
В 1987 році по закінченню факультету журналістики ВПШ при ЦК КПУ отримав призначення на роботу власкором «Запорізької правди» по Північному Приазов’ю.
Учасник всеукраїнських фестивалів журналістів «Азовское лето», що проводились у Бердянську. У складі творчих делегацій Союзу журналістів СРСР і НСЖУ побував у Польщі, НДР, Сербії, Македонії, Хорватії, Боснії, Герцеговині.

Літературна творчість 


Понад 40 років член Національної спілки журналістів України. У періодичних виданнях розповідає про життя бердянців і приморців. Автор декількох десятків повістей, оповідань, непридуманих історій, опублікованих в обласних, республіканських газетах і журналах.
Герої його дописів – люди праці, з непростими біографіями. Це й керівники господарств, представники влади, лікарі, вчителі, працівники культури. Сенс книг про цих людей простий. Без чуття Вітчизни-матері, пам’яті про своїх пращурів, любові до рідних, близьких, вірності сім’ї, традиціям, усвідомлення, що ти вірою й правдою служиш людям, справжньої людини нема.

Бібліографія


1. Юшка з наваром/ В.Семеновський. – Мелітополь: Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні, 2015. – 82 с.
2. Аргентинское танго/ В.Семеновський. – Мелитополь: ООО "Издательский дом Мелитопольской городской типографии", 2016. – 88 с.
3.   Операция "Святой Марк"/ В.Семеновський. – Мелитополь: ООО "Издательский дом Мелитопольской городской типографии", 2016. – 88 с.
4.   Хліборобська династія Тиховодів (       )
5.  Буде свято і на нашій вулиці…/ В.Семеновський. – Мелітополь: Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні, 2017. – 456 с. 
6.    "…І ятриться серце болем" (2018)
7.    Спокій тільки сниться/ В.Семеновський. – Мелітополь: Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні, 2018. – 360 с.

   

Обкладинки книг


   

                       
 



Інформаційний список видань творів, що є в бібліотеці Миколаївської ЗОШ

  • Буде свято і на нашій вулиці…/ В.Семеновський. – Мелітополь: Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні, 2017. – 456 с. 
  • Юшка з наваром/ В.Семеновський. – Мелітополь: Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні, 2015. – 82 с. 
  • «…І ятриться серце болем»
  • Спокій тільки сниться/ В.Семеновський. – Мелітополь: Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні, 2018. – 360 с.
  • Аргентинское танго/ В.Семеновський. – Мелитополь: ООО "Издательский дом Мелитопольской городской типографии", 2016. – 88 с. 
  • Операция "Святой Марк"/ В.Семеновський. – Мелитополь: ООО "Издательский дом Мелитопольской городской типографии", 2016. – 88 с.
          

Джерела про письменника

 

Фотоальбом 


            

Відзнаки 

  • Бронзова медаль ВДНГ СРСР
  • Медаль «За вагомий внесок у розвиток міста»
  • Знак «За розвиток Бердянського району»
  • Грамоти та дипломи МВС УРСР, облради та обладміністрації, СЖ СРСР і НСЖУ.

      

Цікаві факти



  • Свої перші замітки ще п’ятикласником почав публікувати в «Пионерской правде».
  • Військову службу проходив на Північному флоті. 
  • Редактор 16 книг українських письменників.                  

       Хобі письменника                                     



  • Захоплюється сучасною художньою літературою.
  • Любить відвідувати сакральні місця.


Інтерактивні завдання за творчістю письменника


Огульчанський О.Я.

ПІБ: Огульчанський Олексій Якович
Дата народження: 20.10.1912
Місце народження: м. Луганськ (хутір Огульчанський)
Мова творів: українська, російська





Біографія 


Народився письменник в м. Луганську в сім'ї тесляра.
       Дитинство минало на берегах тихопливної річки Луганки та в чарівних гаях Дінця. Тут хлопчик набирався тепла від материнської пісні, від мудрого батьківського слова.
       Закінчивши луганську трудову семирічну школу, Огульчанський вступив до Бердянського педагогічного технікуму.
       Згодом, після закінчення Бердянського вчительського інституту, деякий час працював у районній газеті, був науковим співробітником краєзнавчого музею.
       Все своє вміння й захоплення краєзнавця Олексій Якович віддавав вихованцям гуртка юних дослідників при Бердянському Будинку піонерів. У холод і спеку, бурі й зливи уздовж морського узбережжя водив він своїх вихованців. В тих походах гартувались його юні друзі, народжувались герої майбутніх книг. І як же треба було любити невгамовних та щиросердечних хлопчиків і дівчаток, щоб чверть століття віддавати їм своє здоров'я, досвід, знання!


Літературна творчість 
Перші нариси О.Огульчанський опублікував у двадцятирічному віці в журналі "Всесвіт". Після того систематично виступав у пресі.
Перша книга - нарис "Записки краєзнавця" - побачила світ 1955 року. Це окрилило молодого літератора, і майже з кожного походу він повертався з новими сюжетами.
 Невдовзі з'явились пригодницькі повісті "Вітрів Кут" (1959), "Пленники Леванта" (1960), "Таємниця Сухої балки" (1961), "Острів Сріблястих чайок" (1962), "У нетрях Джубаю" (1964), "Країна інкурів", "Як ми шукали скарб" (1971), "Бухта солодкого коріння" (1973), "Як сплять дельфіни" (1979), "Знахідка на все життя" (1982), "Скарб солоного лиману" (1986), дилогія "Дарунок Кніповича", "Степова принцеса".      
В основу покладено справжні події, що трапилися з Огульчанським і його юними друзями, дослідниками і захисниками природи Приазов'я. Герої книг, веселі і допитливі дітлахи, невтомні шукачі пригод, розгадують немало степових і морських таємниць. Вони цікавляться поведінкою тварин і птахів, знайомляться з життям і працею вчених-орнітологів, науковців-дельфінологів. Відтворюючи неспокійний вир буденних турбот школярів, автор вчить дітей бути дбайливими господарями на рідній землі.

Інформаційний список видань творів, написаних письменником


     1. Нариси//Всесвіт.-Харків. – 1938
2. Записки краєзнавця: нарис. – К.: Молодь, 1955. – 158 с. 
3. Юні слідопити нарис. -1958.
4. Вітрів кут: повість. – К.: Молодь,1959. – 59 с.
1.     Пленники Леванта. – Запорожье: Книжно-газетное изд-во,1960. – 52 с.
2.     Таємниця Сухої балки. – К.:  Дитвидав, 1961. – 82 с.
3.     Острів Сріблястих чайок: пригодницька повість. – К.: Молодь,1962. – 60 с.
4.     Країна інкурів. Як ми шукали скарб: повісті: Для серед. шкіл. віку. – К.: Веселка, 1971. – 199 с.
5.     Хоробрий птах. Лисеня: Маленькі оповідання про розбійницю руду. – Південна зоря. – 1972. – 28 березня. С.4.
6.      Бухта солодкого коріння: повість ( у 3 частинах). – Київ: Молодь,1973. – 110 с.
7.      Як сплять дельфіни: повість ( для серед. шкіл. віку). – К.: Молодь,1979. – 69 с.
8.      Вітрів кут. Скіфське джерело. Як сплять дельфіни: повісті. – Дніпропетровськ: Промінь, 1982. – 158 с.
9.      Знахідка на все життя: повісті (для серед. шкіл. віку) / Рецензент та автор післямови Б.Й. Чалий. – К.: Веселка, 1982. – 254 с.
10.  Капітанський кашкет: оповідання // Веселка: Антологія української літератури для дітей у 3 томах. – Т. 3/ Упор. Б.Й. Чайковський. – К.: Веселка, 1985. – 675 с. – С. 445-448.
11.  Скарб Солоного лиману: повісті ( для серед. шкіл. віку). – К.: Веселка, 1986. – 198 с.
12.  В нетрях Джубаю: оповідання.-Дніпропетровськ: Промінь, 1989.– 168 с. 
13.  Скарб Солоного лиману: Повісті:  Для серед. шкіл. віку. – К.: Граніт, 2012. – 116 с. (Серія «Українська дитяча класика»).
14.  Степова принцеса повісті / Олексій Огульчанський. – Мелітополь: Видавничий дім Мелітопольської міської типографії, 2018. – 168

Науково – популярні видання
1.     Степовий університет // Запорізька правда. – 1972. – 29 березня. – С. 3.
2.     Билиці Азовського моря: кіносценарій телефільму. – Запорізька телестудія. – 1975.
3.     Северное Приазовье : путеводитель /  М.Ф. Кривошей, А.Я. Огульчанский, А.В. Иванченко. - Днепропетровск: Промінь, 1977. – 48 с.:ил.
4.     По морю Азовскому : путеводитель. / А.Я. Огульчанский, В.И. Михайличенко. - Днепропетровск: Промінь, 1977. – 48 с.:ил.
5.     Заповедники Приазовья: путеводитель / А.Я. Огульчанский, А.В. Иванченко, Н.Я. Федоренко. - Днепропетровск: Промінь, 1978. – 64 с.:ил
6.     Северное Приазовье : путеводитель . – 2-е изд., доп /  М.Ф. Кривошей, А.Я. Огульчанский, А.В. Иванченко. - Днепропетровск: Промінь, 1982. – 63 с.:ил.
7.     По морю Азовскому : путеводитель – 2-е изд., доп./ / А.Я. Огульчанский, В.И. Михайличенко. - Днепропетровск: Промінь, 1983. – 63 с.

Друкувався в колективних збірках письменників Запорізького краю («Хортиця» та ін.)
Мав публікації в наукових журналах

Джерела про письменника 


1.     Кривошей М.Ф. Ювілей письменника-краєзнавця / Південна зоря. – 1972. – 28 березня. – С. 4.

2. Науменко І.Я. Шукач скарбів Приазов’я / Запорізька правда. – 1997. – 16 липня. – С. 6.

3. Огульчанський О.Я. Степовий університет / Запорізька правда. – 1972. – 29 березня. – С. 3.

4. Чалий Б.Й. Зелені острови творчості Олексія Огульчанського / Огульчанський О.Я. Знахідка на все життя. – К.: Веселка, 1982. – С. 247-252.
           5. Паруса вдохновения. Антология произведений бердянских   литераторов в 2-х т.т.    Т.2 с.246-248.

Архівні матеріали

1. Архів родини Огульчанських.
2. Лист М.О. Огульчанської родині Будугаїв. – 14.01.2005. – Архів сім’ї О.Д. Будугай, А.О. Будугая.
3. Лист О.Я. Огульчанського редакції «Дитвидав» (про документальну основу повісті «Таємниця Сухої балки»). – 1959. – Архів сім’ї О.Д. Будугай, А.О. Будугая.
4. Матеріали фондів Бердянського краєзнавчого музею: папки №№ 19, 19-2, 469-А, 2 НД.
5. Рецензія О.Б. Кістяківського на рукопис збірки нарисів О. Огульчанського «Юні слідопити». – Архів сім’ї О.Д. Будугай, А.О. Будугая.
6. Тютюнник Г.М. Рецензія на рукопис повісті Олексія Огульчанського «Як сплять дельфіни». – Архів сім’ї О.Д. Будугай, А.О. Будугая.
7. Чубенко В.А. Олексію Яковичу Огульчанському у день 60-річчя від 31.03.1972. – Архів сім’ї О.Д. Будугай, А.О. Будугая.
8. Ювілейні побажання О. Огульчанському колег-краєзнавців з нагоди його 60-річчя. – Архів сім’ї О.Д. Будугай, А.О. Будугая.

Відео

Інформаційний список видань творів, що є в бібліотеці Миколаївської ЗОШ


          Степова принцеса. Повісті / Олексій Огульчанський. – Мелітополь: Видавничий дім Мелітопольської міської типографії, 2018. – 168

Інформаційний список творів, що є в Інтернеті


Цитати

 "В человеке этом скромном
Заключён весь мир огромный".
Весь мир приключений, моря, азовской земли...»
( з привітання колег-краєзнавців)

«Незнайомі люди, буває, зустрівши мене десь за містом, коли я йду з юрбою дітей, скрушно хитають головами, мовляв: людина вже в літах, а компанію собі знайшов дитячу. «Звісно, – думає хтось, – старе, що мале...» А мені хочеться, щоб із дітей більше виростало Мірошникових – таких, які безмежно люблять природу, рідну землю, які збагачуватимуть і прикрашатимуть життя на землі».

Фільмографія 

Кіносценарій телефільму «Билиці Азовського моря» (1975 р.)


Громадська діяльність

Все життя вів активну природоохоронну діяльність.
Почесний член Українського товариства охорони природи                 

Обкладинки книг

               

   


            


      

Відзнаки 

У 1989 році за збірку оповідань «В нетрях Джубаю» Олексій Якович був нагороджений Запорізькою обласною літературною премією імені Василя Лісняка

Ушанування пам’яті 


   Картина І.М. Гончаренка.                                           Картинна галерея Миколаївської ЗОШ

                                     

                                           Меморіальна дошка у м. Бердянську


Цікаві факти
В одному з походів влітку 1940 року на крутому азовському березі гуртківці знайшли унікальний палеонтологічний скарб – єдиний у світі виявлений і згодом відкопаний скам’янілий скелет південного слона. Розкопки кістяка були розпочаті перед самим початком війни вітчизняними науковцями, але остаточно завершені вже під час фашистської окупації Бердянська, бо загарбники зацікавились унікальною знахідкою. Інтерес до неї виявив навіть Гітлер, коли дізнався про згаданий кістяк із газети «Правда». Тому скелет південного слона вивезли до Берліна. Після перемоги над гітлерівцями він опинився в Ленінграді, де й зараз експонується в Санкт-Петербурзькому Зоологічному музеї. Ця правдива історія лягла в основу сюжету повісті Олексія Огульчанського «Вітрів Кут» (1959 рік).

Жив у селі Миколаївці Бердянського району з жовтня 1940 по вересень 1943 року.
Самостійно вивчив латину.

З 1967 року член Спілки письменників України.


Хобі письменника

   

Орнітологія, рибальство, мисливство, живопис
Майстер виготовлення опудал птахів.                               


Інтерактивні завдання за творчістю письменника


Сугалова-Катрич Т.І.

ПІБ: Тетяна Іванівна Сугалова-Катрич
Псевдонім: Польова Стежина
Дата народження: 29.06.1956
Місце народження: м. Маріуполь
Рід діяльності: учитель української мови й літератури
Мова творів: українська

Біографія

Тетяна Іванівна Сугалова – Катрич народилася в м. Маріуполі Донецької області в робітничій сім’ї . Навчалася в Маріупольській загальноосвітній школі, а після школи вступила до Запорізького педагогічного інституту на філологічний факультет, який закінчила у 1977 році. Звідтоді і донині працює вчителем, викладаючи у школі цю дисципліну . До 1991 року працювала в Маріуполі, а в 1991 році переїхала з чоловіком і двома доньками до села Червоне Поле Бердянського району, де стала викладати в Червонопільській середній школі І –ІІІ ступенів. У червні 2001 року стала членом Національної спілки письменників України. З 2009 року - член Національної спілки журналістів України. 
Читати детальніше

Літературна творчість

Автор 4 збірок поезій: ”Тобі на щастя”, „Польова стежина”, „Починаюся з вас”, „Під небом правічним”; збір0к новел і нарисів: ”Моє перо пише болем”, „Історії села Червоне Поле в усних оповіданнях та переказах”.  Краєзнавчі нариси та статті Сугалової - Катрич про літераторів, вчителів, вихователів, працівників культури та мистецтва друкувалися в бердянських газетах  «Південна зоря» та «Азовский вестник».
Обкладинки книг

 
  


Бібліографія

Сугалова - Катрич Т.І. Моє перо пише болем / Сугалова - Катрич // Вітрила натхнення: Антологія творів бердянських літераторів: в 2-х т. – Мелітополь, 2013. – т.2. – с. 54-60
Сугалова - Катрич Т. І.Деревецьке: історія села в усних оповіданнях / упорядник Тетяна Сугалова – Катрич. – Бердянськ: б.в., 2011. – 44 с.
Сугалова –Катрич Т.І. Моє перо пише болем: етюди,новели, нариси / Тетяна Сугалова – Катрич. – Бердянськ: б.в., 2011. – 68с.
Сугалова - Катрич  Т.І. Червоне Поле: історія села в усних оповіданнях та переказах / Тетяна Сугалова - Катрич. -  Бердянськ: б.в.,2011. – 52 с.
Сугалова – Катрич Т. Я не забула нічого…: етюд / Тетяна Сугалова - Катрич // Азовский вест ник. – 2010. – 1 октября (№33). – с.2
Сугалова-Катрич Т. Плач за Дунаєм: [етюд] / Тетяна Сугалова -Катрич // Азовский вестник. – 2009. – 13 ноября (№40). – с.2
Сугалова-Катрич Т. Заповіді мудрих літ / Тетяна Сугалова -Катрич // Азовский вестник. – 2009. – 25 сентября (№34). – с.2
Сугалова - Катрич Т. Без проблем, Булько: ( сторінки бабусиного щоденника ) / Тетяна Сугалова-Катрич // Азовский вестник. – 2009. – 28 августа ( №30). – с.3
Детальніше


 Інформаційний список видань творів, що є в бібліотеці Миколаївської ЗОШ

Сугалова-Катрич Т.І. Починаюся з вас. - Бердянськ, 2006

Список творів, що є в Інтернеті

Цитати

"Ой доленько-доле моя, чому ми не птиці?"

"Любов до слова - доля, світлий рок". 

"Я в птаха обернусь, що знову прагне в небо..."

"І гірко плаче вірш, неначе сиротина..."

"Ми мов мутанти, що давно забули свою колиску й рідне джерело".



"Мамо-мово, не плач, не журись.
Твоїй пісні віддам своє слово.
Помолюся за тебе: живи!
Не журися, не плач,
Мамо-мово!"

"І якщо полетять із душі
Аж до неба пісні, може, збудусь тобі,
Кохана моя Україно!"

"Я – квітка Мальви!
Я – її дитя!
Найперша жінка і вінець природи!"


Музика

Т.І.Сугалова-Катрич автор пісень..., покладених на музику Григорієм Горбачем (родом із с. Осипенко) Миколою Ведмедерею із Харківщини.

"Жіноче щастя", "Світанок над Бердянськом". 
Композитор: Г.Горбач, слова: Т.Сугалова-Катрич, виконують: Г Горбач, О.Фінченко














Фотоальбом (фотографії, фотоколажі)


Джерела про письменника

1. Джаббарова О. Нова книга поетеси Тетяни Сугалової – Катрич: [ збірка поезій Починаючи з Вас] / Ольга Джаббарова  // Південна зоря. – 2006. – 14 липня (№104). – с.3
2. Катрич – Сугалова Татьяна Ивановна // Энциклопедия Бердянска в 2-х томах. – Мелитополь, 2013. – т. 1:А-Л. – с.659
3. Паруса вдохновения. Антология произведений бердянских литераторов в 2-х т.т.    Т.1 с.52-62.
4. Прокопенко Е. Презентация книг поэтессы:[в Червонопольской общеобразовательной школе состоялась презентация книг Т.И. Сугаловой - Катрич] / Елена Прокопенко // Південна зоря. – 2011. – 15 грудня (№149). – с.3
5. Прокопенко О. З любов’ю до рідного краю, і до людей: [ творчий доробок поетеси, письменниці Т.І. Сугалової-Катрич ] / Олена Прокопенко / /Південна зоря. – 2012. – 5 квітня ( № 39). – с. 3
6. Ребро П. «Землячка, в якої перо болить»: [ про поетичний доробок Т.І.Сугалової - Катрич ] // Запорізька правда. – 2007. – 7 червня (№82-83). – с.10. -[ інфотека читального залу центральної міської бібліотеки]
7. Сугалова - Катрич Тетяна Іванівна:[ біографічна довідка] // Вітрила натхнення: Антологія творів бердянських літераторів: в 2-х т. – Мелітополь, 2013. – т.2. – с.54
8. « Я стала учителем української мови та літератури, щоб донести красу рідного слова дітям»: Інтерв’ю журналістів «Ведомости Юга» [ з вчителькою, поетесою, журналістом  Т.І. Сугалової - Катрич ] 22 серпня 2011 року. - [Інфотека читального залу центральної міської бібліотеки]

9. Яценко Г. Починаюся з Вас: [бесіда з поетесою, членом Національної Спілки письменників України Тетяною Сугаловою - Катрич] / Галина Яценко // Азовский вестник. – 2007. – 23 февраля (№7). – с.1-2

Відео

Цікаві факти

  • У січні 2011 року стала переможцем конкурсу "В сердце Родина живет" в номінації "Відданість українській мові".
  • Улюблений письменник-класик Т.Сугалової-Катрич - Михайло Стельмах, улюблений сучасний письменник - Любко Дереш.
  • Лауреат фестивалю "Зірка Різдва - 2016", за найкраще сучасне есе. 

Хобі письменника:


Любить зустрічатися й спілкуватися з творчими людьми.


Інтерактивні завдання за творчістю письменниці

Джаббарова Е.А.

ПІБ: Джаббарова Ельміра Аскерівна
Дата народження: 19.05.1954
Місце народження: слобода Маньково-Березовська Ростовської області
Місце проживання: м.Бердянськ
Мова творів: українська, російська

Біографія

Народилась 19.05.1954 року в слободі Маньково - Березовська Ростовської області, в Россії. Виросла в українському оточенні – в селі проживали переважно українці, які розмовляли української мовою. Більше 40 років проживає в Бердянську. Останнє місце работи – відділ культури в Бердянській районній державній адміністрації. 

Літературна творчість


Автор трьох збірников ”Зоряні спалахи серця". Твори друкувались в бердянських газетах та альманахах «Азовський проспект» і «Провінція», в антології «Вітрила натхнення», в обласному альманасі «Хортиця».
Вірші неодноразово звучали на радіо і  телебаченні. Написала близько 20 епічних творів, понад 200 віршів. 

Громадська діяльність


Організатор творчого об’єднання «Світанок». Частий гість у школах, училищах. Активний пропагандист української мови, учасник всіх патріотичних акцій у місті. Водночас пропагує азербайджанську культуру. 

Обкладинки книг



 


Джерела про письменника 


1. Паруса вдохновения. Антология произведений бердянских литераторов в 2-х т.т.    Т.2 с.42-52.
2. Сугалова - Катрич Т. «Будь трижды ты благословенна, женщина!»: [ бердянська поетеса Ольга Джаббарова відзначила свій ювілей ]/ Тетяна Сугалова - Катрич // Азовский вестник. – 2009. – 10 июля ( №23). – с. 2
3. Сугалова – Катрич Т. Молитви жінки закоханої!: [ про нову збірку поезії бердянської поетеси О.А. Джаббарової] / Тетяна Сугалова-Катрич // Південна зоря. – 2007. – 21 березня (№42). – с. 5



 Інформаційний список видань творів, що є в бібліотеці Миколаївської ЗОШ


Зоряні спалахи серця ( 2007)

 Інформаційний список творів, що є в Інтернеті

Цитати


„ Її душа – то ціла планета, виплекана в радості, в безмежній любові до Господа і до вінця Його творіння – її величності людини.”( О. Д. Будугай).
«Каждый человек в какой-то момент жизни задает вопрос: кто я, для его пришел в этот мир и какой след оставлю после себя здесь на земле. Каждый отвечает по-своему, но одно непреложно: человек пришел в этот мир, чтобы выполнить свою миссию, чтобы преумножить добро на этой земле (О. Джаббарова).

Музика


Сорок поезій Е.А.Джаббарової покладено на музику.










Фотоальбом

Відео

Відзнаки 


Грамоти Бердянської міської ради, відділу культури міськради.
Грамота Бердянської районної державної адміністрації.

Цікаві факти

      
Бабуся ще в дитинстві «перейменувала» дівчинку, назвавши її  українським ім’ям – Ольга.

Хобі 


Кулінарія, вокал (виконує свої пісні).

Інтерактивні завдання за творчістю письменниці

Прокопович Л.П.

ПІБ: Прокопович Любов Петрівна
Псевдонім: Журавка
Дата народження: 18.08.1947
Місце народження: с. Копельська Черкаської області
Місце проживання: м.Бердянськ
Мова творів: українська, російська


Біографія


Прокопович Любов Петрівна народилася 19.08.1947 року на Черкащині. За професією лікар. Має безліч захоплень, серед яких на першому місці поезія.
З 1978 року живе і працює в м. Бердянську. ЇЇ кредо: „Живи так, наче цей день останній. Поспішай робити добро”. 

Літературна творчість


Пише вірші з дитинства. Друкуватися почала з 1985 року. Член бердянського ЛІТО „Парус”, запорізького ЛІТО імені Гайдабури. Неодноразово публікувалась в місцевих, обласних та республіканських альманахах. Автор збірок поезій „Берег любові”(1996), „Золоте вікно” (2011). Крім віршів, пише оповідання, сонети, акровірші, пародії. Любить природу, дітей, життя в усіх його проявах.


Джерела про письменника 

  • Паруса вдохновения. Антология произведений бердянских литераторов в 2-х т.т.    Т.1, с.172-189.


Відео

Інформаційний список видань творів, що є в бібліотеці Миколаївської ЗОШ


  • Прокопович. Золоте вікно - Запоріжжя: «Дніпровський металург», 2011.

Інформаційний список творів, що є в Інтернеті

Фотоальбом


Обкладинки книг


                                          


Цитати


«Тільки я не пишу вірші, вони самі приходять до мене…»

О розпачу віолончель журлива,
О безнадії скрипонько сумна,
Замовкніть !
Вже пливе струмком бурхливим
На березневім плотику весна.

«Живи так, наче цей день останній. Спіши робити добро».


Музика









"Пісня про Бердянськ". Слова Л. Прокопович



Буктрейлер 

О.Виженко  «Історія запорозьких козаків 
для веселих дітлахів»
Вікторина
Запитання для першої частини книжки
1.     Переможцем якого конкурсу молодих письменників став О.Виженко? ("Гранослов-92")
2.     Хто за фахом О.Виженко? (Актор Запорізького театру молоді.)
3.     Скільки років працював над книжкою О.Виженко? (1985-1992)
4.     Чий етнографічний матеріал використав? (Д.Яворницького, П.Чубинського, А.Кащенка.)
5.     Кому автор присвятив книжку? (Синові.)
6.     Скільки частин книжки запланував написати письменник? (Шість.)
7.     Як побудований твір (композиція твору)? (Твір складається із 12 історій про маленького Власа, дідів Кахикала та Базікала.)
8.     Які фольклорні жанри присутні в розповідях головних героїв? (Пісні, думи, легенди, приказки, прислів’я, бувальщини, небилиці.)
9.     Як можна по групувати персонажів твору? (Головні герої – діди Кахикало та Базікало, маленький хлопчик Влас. Історичні особи – гетьмани, козацькі отамани, козаки. Казкові, фантастичні образи – цар-Сом, срібна коза, полоз. Релігійні образи.)
10.   Як називали криниці на шляхах і чому? («Журавель».)
11.             Як вітали одне одного подорожуючі, які зустрічалися на дорозі? («Здоров по дорозі!»)
12.             Куди мандрував Власик? (На Січ.)
13.             Куди йшли діди Кахикало і Базікало? (До Києва до Межигірського монастиря «прощатися зі світом».)
14.             Про які події мовиться в народній пісні:
Бодай наша Катерина
На світі не жила,
Що ту землю нашу запорозьку
Зовсім розорила… (Про знищення Катериною II Запорізької Січі.)
15.             Куди і для чого вирішили поводити Власика діди? («Шляхами козацькими, розповісти, чим жили запорожці, чого бажали, про що мріяли…»)
16.             Який гетьман згадується в історії про царя-Сома? (Сагайдачний.)
17.             Які добрі справи зробив цар-Сом? (С.15-16.)
18.             Що означає «прощатися зі світом»? (С.18-20.)
19.    Що ви знаєте про отамана коша запорозького Богдана Микошинського? (С.20-22.)
20.             Де збиралися козаки військову раду чинити? (Романковий Курган.)
21.             Звідки пішло слово козак? (С.24, 27.)
22.              Обовя зок козаків. (Захищати рідні землі від грізних ворогів.)
23.             Пояснити вислів «Очеретина багатьох  урятувала від смерті…» (С.31-31.)
24.             Як називали козаки пагорби у степах? (Могили.)
25.             Чому чорти стали безп ятими? (С.48-51.)
26.             За що отримали свої прізвиська Іван Підкова та Яків Шах? (С.51-57.)
27.             Яка основна тематика козацьких пісень? (Козацька воля.)
28.             Розповісти історію кам’яних баб. (С.58-60.)
29.             Які селища, ріки, міста зустрічалися на шляху героїв? (Вибрати за текстом твору: Кременчук, Київ, Дніпро, Катеринослав, Романковий курган, Азовське море, річка Самара, Січова гора…)
30.             Від чого залежав колір шапок козаків? (Від назви куреня.)  

Запитання для другої частини книжки
1.     Як можна назвати книжку О.Виженка «Історія запорозьких козаків для веселих дітлахів»? (Посібником з історії та народознавства.)
2.     Про що мріяв автор, працюючи над книжкою? (Подарувати дітям України веселу, яскраву книгу про запорозьких козаків.)
3.     Місце дії, рік? (Україна, 1775р.)
4.     За кого вважали бабу Скрипуху на Січі? (За знахарку, відьму, лакувальницю.)
5.     Скільки років бабці Скрипусі, яка вона за своєю вдачею? (За сто років, весела.)
6.     Описати Самарський Пустельно-Миколаївський монастир. (С.9-10.)
7.     Яку молитву читали діди Кахикало та Базікало перед іконами в монастирі? («Отче наш…»)
8.     Яка ще молитва згадується у другій книжці? (Молитва Богоматері.)
9.     Яке свято вважається на Січі одним із найшанованіших? (Свято Покрови.)
10.      Яке прізвище останнього отамана Запорізької Січі? (Калнишевський.)
11.     Яке прізвисько дали козаки російському князю Потьомкіну за його кудлату перуку? (Грицько Нечеса.)
12.    У якій думі мовиться про повагу до людей, шанування панотця і пініматки? («Дума про пирятинського поповича Олексія».)
13.      Чому козаки у церквах, коли читали Євангеліє, слухали його, до половини визволивши шаблі з піхов? Що це означало? (Готовність зброєю захищати слово Боже від ворогів.)
14.     Який апостол приніс віру Христову до Скіфії, установив на Хортиці перший Хрест, заснував місто  Київ? (Андрій Первозванний.)
15.     Чому князь Володимир  на Христову віру змінив язичницьку і охрестив усю Русь? (С.21-22.)
16.   Назвати найбільший курган України. (Велика Могила.)
17.   Як  на Запорізькій Січі поводилися з порушниками? (С.29.)
18.    Які пісні є у книжці про козацькі суди? («Сторчакова могила», «Тяжке пробудження».)
19.     Як називали козака Мамая? Пояснити прізвиська.(Бардадим – син Хортицького Дуба, Невмируха – Невмирай.)
20.    Як із тюркської мови перекладається слово Мамай? (Страховисько.)
21.      Як Бардадим став Мамаєм? (С.40-44.)
22.      Як у козацькі часи можна було знайти корчму? (С.35.)
23.      Як козаки називали кулі, біле борошно, окроп? (Квасоля, порох, суха трава.)
24.     Як на Січі обходилися зі скарбом? (С.63.)
25.      Яка приказка була у козаків щодо розподілу золота? (Золото ділити – душу козака загубити.)
26.      Які приказки були у козаків про скарби? (С.63-64.)
27.     Як козаки п`ють воду, а як – татари? (Козаки – жменею, татари- лежачи.)
28.     Навіщо ляхи збудували місто-фортецю Кодак? Як відреагував на це гетьман Іван Сулима з козаками? (С.76-81.)
29.      Перелічити дніпровські пороги. Який із них найстрашніший? Пояснити його назву. (С.84.)
30.     Побажання автора наприкінці книжки. («Бувайте, пане, здорові, як воли та корови! Бубликом хвіст завертайте, господа нашого Ісуса Христа прославляйте, злих людей обминайте, бідному чим можете допомагайте, нас, Божих людей, не забувайте».)



Цитатний диктант «Хто автор?»
(поети-земляки про рідний край)
1.     Запорізький поет, який писав:
 «Любив, люблю, любитиму
Тебе, мій краю вільний». (Микола Лиходід)
2.     Автор цих слів вважає, що
«Ти не знаєш добре України,
Якщо на Запоріжжі не бував». (Петро Ребро)
3.     Митець рідного краю, який дякує долі за те, що
«… нам судила
У цьому краї пізнати світ». (Петро Ребро)
4.     Поет з Гуляйпілля, якого не обійшли тяжкі випробування II Світової війни:
«Дійду до України і буду вічно з нею,
Щоб знов, як прийде ворог, устати на війну». (Василь Лісняк)
5.     Поет, якого турбує проблема того, що
«Двісті літ, як розтерзано Січ,
Як схололо гніздо України». (Григорій Лютий)
6.     Митець, який вважає, «що є найстрашніше – упасти в твоїх очах, в очах рідної землі». (Григорій Лютий)
7.     Доктор філологічних наук, викладач ЗДУ, який писав:
«Як Дніпро обіймає голубими руками Хортицю,
Так і я обіймаю тебе голубими мріями,
Вітчизно кохана». (Віктор Чабаненко)
8.     Автор книжки «Легенди та казки Хортиці», що стала «чарівним співом величної Хортиці». (Олександр Виженко)
9.     Поет, який возвеличував у своїх віршах рідний край:
«Запорізьке сонце тихо виграє.
Тут до плес дитинство бігало моє.
Запорізьке сонце – то любов моя.
Омива тут волю вітру течія!» (Василь Діденко)
10.   Автор збірки «Країна – Україна»; за цю збірку поет був нагороджений обласною літературною премією ім. В.Лісняка. (Микола Лиходід)
11.   Запорізька поетеса, яка вважала Хортицю землею, «вцілованою сльозами», «зеленим дзвінким пантеоном», у якому вона живе. (Марина Брацило)
12.     Цей поет – «син Вкраїни,…
       Що має серце солов`їне
       І солов’їний в серці спів». (Василь Діденко)


    Олександр Виженко
  «Легенди та казки Хортиці»
 Географічні назви у творі

1.     Острів, на якому знаходилася перша Запорізька Січ. (Хортиця)
2.     Печера, яка правила козакам за Військову Скарбницю.(Змієва печера)
3.     На цьому місці виставлялася козацька варта. (Січові ворота)
4.     Скеля біля Змієвої печери, яка завжди лишалася темною, як ніч, і на ній нічого не росло. (Чорна скеля)
5.      Назва балки, яка отримала свою назву від козака, який зірвав квітку – «зорю-зоряницю», що «освятила своїм чарівним світом все навкруги». (Совутина балка)
6.     «З давніх часів приходили сюди кошові отамани думу думати: як і що заподіяти, щоб ворога здолати». (Думна скеля)
7.     Висока, з шпилястою верхівкою скеля. (Скеля Дзвіниця)
8.     На цьому місці «буяв і ріс славнозвісний тисячолітній Хортицький дуб. Височезний, з могутньою кроною й міцним корінням, стояв він на великій галявині, недалеко від берега Славути, суворий і мовчазний». (Протолче)
9.     Ця «балка отримала свою назву від запорозького полковника, який був не тільки відмінним вояком, а й ще неабияким казкарем» (Балка Бабурка)
10.         Цю балку назвали на честь Охріма-кобзаря; «козаки приходили сюди кожного разу, щоб погуляти й повеселитися». (Музиччина балка)
11.         На цьому острові у 1556 році звів замок уславлений український князь Дмитро Іванович Вишневецький. (Острів Мала Хортиця)
12.         Країна, в «якій віра особлива є, яку захищаємо ми, і яку будемо ми захищати, як завжди це було!» (Україна) 

                                    Літературний диктант

          Василь Діденко – «син великого народу»
1.     Василь Діденко народився … (у 1937 році в м.Гуляйполі Запорізької області).
2.     Перший вірш поета був надрукований в газеті «Вінницька правда» і мав назву … («Я – 15-річний капітан»).
3.     Найбільшу славу поету принесла пісня … («На долині туман»).
4.      «Насамперед в поезіях Василя Діденка приваблює любов до людей нашої землі, любов до нашої рідної природи, передана схвильованим словом, своїм образом», - зазначав відомий український письменник …  (Михайло Стельмах).
5.     Василь Діденко вважав своїм хрещеним батьком, учителем визначного поета України … (Володимира Сосюру).
6.     Героїчно-трагічній історії рідного краю присвячена збірка поета … («Заповітна земля», 1965 рік).
7.     Вірш поета, присвячений рідній мові, має назву … (Я не останній з могікан»).
8.     У 1963 році Василь Діденко став … (членом Спілки письменників України).
9.     Вищу освіту здобував у … (на філологічному факультеті Київського державного університета ім.Т.Шевченка).
10.  Вірш, у якому поет воскрешає славне минуле рідного народу, образи його героїчних лицарів, має символічну назву … («Україні»).
11.  У 1957 р. Василь Діденко видав першу збірку лірики … («Зацвітай, калино»).
12.   Похований поет у м.Гуляйполе відповідно … (листу-заповіту «Поховайте мене в Гуляйполі»).



*  Презентація "Письменники Запорізького краю"
*  Презентація "Іван Сухар"

Комментариев нет:

Отправить комментарий

Подписаться на: Сообщения (Atom)